Окупанти перекидають "елітні" підрозділи під Покровськ: боєздатність противника падає, але Кремлю потрібні "тактичні успіхи"

За інформацією аналітичного відділу ГІ "Права Справа", із Запорізького напрямку на Покровський перекинуто найбільш боєздатні підрозділи російської окупаційної армії. Зокрема, це 76-та повітряно-десантна дивізія. Натомість передислокація підрозділів морської піхоти виглядає, очевидно, як ротація особового складу.

На цей час саме підрозділи морської піхоти збройних сил країни-окупанта зазнали найбільш серйозних втрат особового складу. Наприклад, 810-та бригада морської піхоти російських окупантів змінила вже чотири повні склади. Тобто втрати катастрофічні. Некомплект, загибель, а також формування нових батальйонно-тактичних груп з непідготовленого персоналу (навіть з екіпажів кораблів) знизили боєздатність бригади.

Називати це підрозділами "морської піхоти" можна досить умовно, адже наразі вони комплектуються з-поміж колишніх російських ув’язнених. Тобто, тих осіб, які, згідно з указом російського диктатора, мають право підписати договір із міністерством оборони РФ безпосередньо в залі суду. Тому росіянам слід забути про таке реальне з’єднання, як морська піхота.

Нинішні російські "морпіхи" — це аналог "штрафних" підрозділів окупаційної армії, таких як "Шторм Z" або "Шторм V".

Водночас зазначу, що, сам факт передислокації підрозділів 76-ї повітряно-десантної дивізії свідчить про те, що оперативних резервів у російських окупантів практично немає. Це досить примітно. Причому, попри кратну перевагу в живій силі на тому ж Запорізькому чи Покровському напрямках як оперативні резерви і штурмові підрозділи використовуються найбільш боєздатні частини російської окупаційної армії. Ті ж підрозділи морської піхоти. Хоча штурмові дії в умовах міської забудови не входять до функціоналу морської піхоти.

Аналогічна ситуація і з підрозділами повітряно-десантних військ, які кидають фактично в "м’ясні штурми". Тому говорити про наявність боєздатних підрозділів у окупантів на цю мить не доводиться. Особливо, враховуючи кількість втрат особового складу окупаційних військ. Наприклад, на Покровському напрямку щодобові втрати противника, за даними української сторони, близько 500 осіб. Ще близько 300 осіб втрачають на Запорізькому напрямку.

Говорячи конкретно про Покровськ, варто спростувати інформацію деяких закордонних аналітиків про нібито взяття міста під  повний контроль окупантами.

Читайте також: Вуличні бої в Покровську: чому битва за місто стала ключовою темою для переговорів і політичного тиску РФ

Сили оборони України утримують позиції в Покровську. Повідомлення деяких західних аналітиків про те, що окупаційні війська взяли місто під повний контроль, не відповідають дійсності. Щобільше, слід зазначити, що Сили оборони України успішно знищують особовий склад противника, саме з числа так званих штурмових груп. При цьому ворог зазнає важких втрат.

За інформацією Сил Спеціальних операцій, не дивлячись на масовані обстріли індустріальних об'єктів та намагання ворога там закріпитися, операторам ССО вдалося успішно провести спеціальні дії та знищити  окупантів, які висунулися до запланованої точки.

Крім того, На Покровському напрямку тактична група 3 полку ССО провела прямі дії на промисловому обʼєкті. Під час розвідки з повітря оператори виявили противника, який інфільтрувався на територію шахти. Дочекавшись сприятливих погодних умов, група вирушила на виконання завдання. Далі все відбувалось за чітким сценарієм: контакт — відпрацьовані дії у форматі CQB та знищення. Робота відбувалась за підтримки розрахунків БпЛА з "очима в небі" та fpv.

Оцінюючи важливість Покровського напрямку та міста Покровськ зокрема, варто зауважити, що для російського диктатора  це зараз більше політичне питання.

Покровський напрямок зараз характеризується найбільшою інтенсивністю. Причому російські окупаційні війська виконують не стільки військову функцію, намагаючись просунутися вперед, скільки політичну. Російському диктатору вкрай необхідно на момент активізації переговорного процесу показати тактичні успіхи. Для цього потрібно взяти такі великі міста, наприклад, Покровськ або Мирноград. Але, як бачимо, ситуація далека від бравурних заяв російського диктатора про те, що Покровськ повністю перебуває під контролем окупаційних військ.

Путінські заяви про контроль над Покровськом є не більш ніж спробою справити враження на внутрішньоросійську аудиторію та американського президента Дональда Трампа.

Читайте також: "Тисяча порізів" на Дніпровському напрямку: що стоїть за активізацією окупантів і навіщо ворог створює ілюзію прориву

Заяви про "взяття" Покровська, "оточення" українських військ — це не більш ніж інформаційні операції для створення потрібної Кремлю громадської думки. Причому працює це все або виключно на російську аудиторію, або на американського президента. Однак останній чудово поінформований про реальний характер подій на Покровському напрямку.

Як аргумент на користь цього висновку наведу статистику інтенсивності бойових зіткнень у районі Покровська.

Невипадково за останній тиждень спостерігається різка активізація бойових зіткнень: зі 150 бойових зіткнень за добу кількість зросла до 270. При цьому, лише протягом останньої доби зафіксовано зниження кількості бойових зіткнень по всій протяжності російсько-українського фронту.

Своєю чергою українські захисники, попри несприятливі погодні умови, які не дозволяють повною мірою використовувати тактику "стіни дронів" на Покровському напрямку, розв'язали проблему з логістикою. Шляхом залучення спецпідрозділів Головного управління розвідки Міністерства оборони України та Сил спеціальних операцій. Зараз вони фактично вирішують завдання розширення логістичної складової української армії та утримання вогневих точок української оборони.

Те, що величезне угруповання окупаційних військ чисельністю в 150 тис. осіб досі не може взяти Покровськ, на мою думку, свідчить про те, що повною мірою боєздатних підрозділів у ньому майже не залишилося.

Ще досить примітний факт щодо Покровського напрямку. Зі 150 тисяч окупантів, зосереджених там, немає реально боєздатних підрозділів, які могли б виконувати функції штурмовиків. А це — свідчення низького бойового рівня та морально-психологічного клімату окупаційної армії.

Нагадаю, 2 грудня російський диктатор нібито відвідав один із пунктів управління об'єднаного угруповання російських військ, де йому доповіли про начебто захоплення Покровська Донецької області й Вовчанська Харківської області. 

Своєю чергою Генеральний штаб Збройних сил України заявив, що "бравурні заяви керівництва країни-агресора про "захоплення" цих населених пунктів армією РФ не відповідають дійсності".

Спеціально для Еспресо

Про автора. Дмитро Снєгирьов, військовий експерт, співголова ГІ "Права Справа".

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.