Та жінка писала, що вона одеситка і просила дегенератів із божевільні зруйнувати авіазавод в місті, вказуючи його адресу.
Але навіть і все ще не це привернуло мою увагу. Та жінка писала: так, мій дім поруч, якщо ви будете цілитися по об’єкту, то і мій будинок буде зруйнувано, але нехай, лише знищіть завод, я їх всіх ненавиджу.
Показала я той пост одному своєму знайомому. Він каже: ну ти ж розумієш, що це фейковий профіль? А раптом не фейковий? – заперечила я.
Профіль виявився не фейковий. Та жінка справді писала зі свого справжнього акаунту. А мій товариш за своїм фахом мав змогу перевірити все. Це був початок березня, ще кончені плекали мрію взяти щось там "за три дні".
В Одесі регулярно затримують "ждунів" і відвертих ворогів. Тих, які продовжують співпрацювати з ворогом, постачаючи інформацію – хто за гроші, хто через "ідейні" переконання.
Читайте також: Про причини агресії Росії проти України
Трагедія в моєму місті, безперечно, наслідок "роботи" ворога на території української держави та українського міста.
Враховуючи те, що сталось, я дуже хочу вірити, що сучасні технології можуть дати відповідь на питання, хто? Бо отримати відповіді й мати цих "людей" за ґратами – справа честі тих, хто займається безпековими питаннями в Одесі й має на це спроможність і волю.
Жорсткість і безкомпромісність — це має стати зараз домінівним. І швидкість реакцій.
Непокаране зло завжди продовжується.
Про країну-гній, яка не має існувати, все зрозуміло. Вони й не будуть існувати. І так, наші 300 чи 500 гривень допомагають в цьому теж.
Співчуття родинам загиблих.
Про авторку. Зоя Казанжи, журналістка.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.