Ракети, проксі та "вісь зла": чим насправді небезпечні заяви Ірану щодо України

"Надавши безпілотну підтримку ізраїльському режиму, Україна фактично стала учасником війни й, згідно зі статтею 51 Статуту ООН, перетворила всю свою територію на законну ціль для Ірану",- заявив він.

Я вважаю, що ставитись легковажно до таких заяв не варто, оскільки в Ірану є запаси ракет.

Свого часу Іран отримав доступ до китайських ракетних технологій за допомогою постачання ракет CSS-8, переробленої копії радянської твердопаливної некерованої ракети комплексу "Луна-М".

Але початком іранської ракетної програми можна вважати середину 80-х років минулого століття. Тоді 1985 року Іран спромігся  закупити у Лівії  ракети Р-17 комплексу "Эльбрус", який більш відомий, як "Скад". Крім того, " Скади" були закуплені у КНДР, які той у 70-х отримав від Єгипту, а у середині 80-х локалізував під назвою "Нодон".

За оцінками спеціалістів, всі іранські ракети базуються виключно на двох джерелах: радянської Р-17 від "Скада" та 9М21 від "Луни-М". У модернізації та розробці похідних варіантів брали участь не тільки іранські фахівці, але й КНДР. Зауважу, що  у допомозі створення ракет Fateh США офіційно 2006 року звинуватило китайську Great Wall Industry.

Наразі іранська ракетна програма вважається однією з найбільш модернових. Причому радіус ураження цілі від 300 до 2,5 тисячі кілометрів. Це ракети Fateh (Фатех)-110, Zolfaghar (Зульфікар) та низка інших. Тобто, засоби ураження є.

За даними американської розвідки, Іран може мати понад 3 тисячі балістичних ракет різного типу, водночас кількість крилатих ракет набагато більша.

15 березня 2022 року командувач Центральним командуванням США (CENTCOM) генерал Кеннет Маккензі заявив, що Іран має понад 3000 балістичних ракет.

"На військовому рівні мене насамперед непокоїть те, що вони не мають ядерної зброї, але я також дуже стурбований значним зростанням та ефективністю їхньої програми створення балістичних ракет", — заявив Маккензі комітету Сенату зі збройних сил. 

У попередньо написаній письмовій заяві Маккензі назвав ракетні сили Ірану найбільшою загрозою безпеці регіону і зазначив, що Іран розробив арсенал балістичних ракет, здатних нести ядерні боєголовки, і неодноразово здійснював їх випробування. Він повідомив Комітету, що за останні 5-7 років Іран вклав значні кошти у свою програму створення балістичних ракет.

Читайте також: Поки що від війни США та Ізраїлю проти Ірану виграє Путін

Наразі Іран випустив по країнах Перської затоки та Ізраїлю за різними оцінками приблизно до 1000-1200 ракет.

Плюс знищена авіацією Сполучених Штатів і Ізраїлю приблизно така ж кількість. Але в будь-якому разі певний запас балістичних ракет є. Варто відзначити, що Іран спромігся масштабувати виробництво ракет і через своїх проксі. Це ХАМАС і Хезболла. Причому виробництво було розміщено фактично під боком в Ізраїля. В тунелях. Причому варто відзначити, що навіть наземна операція ЦАХАЛу дала можливість ліквідації не більше 40% підземних тунелів і, відповідно, виробничих потужностей засобів ураження.

 Крім того, Іран може отримувати допомогу в рамках "вісі зла". 

Варто відзначити, що відбувався обмін технологіями і з країною-окупантом. Іран, відповідно, передавав технології виробництва БПЛА. Також його спеціалісти виступали інструкторами і провідними інженерами під час будівництва заводів в Іжевську та Єлабузі. А росіяни передавали Ірану ракетні технології. 

Однією з останніх іранських розробок є балістична ракета середньої дальності "Хайбар-шекан". При масі боєголовки 500 кілограмів та дальності польоту 1450 кілометрів її відрізняє, за словами виробника, висока маневровість, яка значно збільшує ймовірність подолання систем ППО. Однак у бойових умовах вона ще не випробовувалась.

Найбільш далекобійною іранською ракетою наразі вважається рідиннопаливна Khorramshahr (Хорамшахр). Вона названа на честь міста Хорремшехр і є балістичною ракетою середньої дальності, яку Іран випробував у січні 2017 року. Для Khorramshahr заявлена вага бойової частини становить 1800 кілограмів при дальності польоту у 2 тисячі кілометрів. А, у випадку використання меншої бойової частини, ця ракета ймовірно може летіти й на 3 тисячі кілометрів.

Для інших балістичних ракет, таких як Emad, Ghadr та Sejjil вага бойових частин варіюється від 750 до 850 кілограмів. Їх дальність — від 1700 до 2 тисяч кілометрів, відповідно

Відстань по прямій між південними областями України та північними районами Ірану становить приблизно 1450–1500 кілометрів. Найкоротший шлях проходить через акваторію Чорного моря, територію Грузії та Вірменії.

Тож це потенційна загроза і виключати можливість завдання удару по території України не можна, враховуючи той факт, що Україна направила в чотири країни Перської затоки своїх спеціалістів для нейтралізації іранських засобів ураження. 

Тому, враховуючи географію ударів іранської сторони, цей сценарій виглядає вірогідним. Але тут постає питання, що українська сторона має моральне право вимагати від партнерів, у якості, превентивних заходів, посилення своєї системи протиповітряної оборони. В першу чергу, в моменті захисту від балістичних засобів ураження, що є основним елементом іранської ракетної програми.

Нагадаю, у МЗС України порівняли погрози Ірану на адресу України з поведінкою серійного вбивці, який виправдовує свої злочини.

Речник МЗС Георгій Тихий нагадав, що іранський режим роками підтримує вбивства українців, безпосередньо надаючи Росії дрони та технології для агресії проти України.

Спеціально для Еспресо

Про автора. Дмитро Снєгирьов, військовий експерт, співголова ГІ "Права Справа".

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.