Російські ліберали відмовляються визнавати свободу інших
Перефразовуючи Томаса Манна, можемо твердо сказати: "Немає "хороших" русскіх — добрих чи злих; є русскіє, які стали втіленням зла"
І саме тому русская ліберальна еміграція теоретично могла б відіграти ключову роль у моральному очищенні русскої нації — назвавши зло злом, відмовившись від імперської спадщини та взявши на себе відповідальність за злочини, скоєні від імені Росії.
Втім, існують серйозні підстави сумніватися, що ця місія буде здійснена. Надто багато помітних постатей еміграції вперто заперечують, здавалося б, очевидну аксіому: перемога України є необхідною умовою свободи Росії.
Щобільше, вони так само послідовно не визнають права поневолених народів Росії на самовизначення, продовжуючи мислити в координатах "єдиного простору", "історичної цілісності" та "страху розпаду".
Читайте також: Дмитро Козак прагне уникнути відповідальності за злочини проти України
У цій відмові визнавати свободу інших і виявляється їхня власна, глибинна несвобода — та сама, що унеможливлює справжнє очищення й перетворює навіть благі наміри на продовження старої імперської логіки.
Про автора. Рефат Чубаров, український кримськотатарський політик і громадський діяч. Народний депутат України III—V та VIII скликань. Голова Меджлісу кримськотатарського народу
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів чи колонок.
- Актуальне
- Важливе