Що саме "відстояв" уряд у переговорах з МВФ, мені не дуже зрозуміло

Батьки фінансують твоє навчання в університеті. Їхня підтримка є критичною. Без неї ти не лише збанкрутуєш — інші добродії дивляться на твоїх батьків і кажуть: якщо твої найближчі відмовляються тебе підтримувати, ми тим більше не будемо тобі допомагати.

Але підтримка батьків має одну умову: твій середній бал в університеті має бути 4.0 (за 5-бальною шкалою). Це вимагає серйозних зусиль і дисципліни, збільшення часу на навчання в бібліотеці (і відтак — зменшення часу на [витратне] дозвілля у нічному пабі). А тобі так не подобається. (Власне, майже нікому так не подобається)

І, викликаючи скупу батьківську сльозу, ти досягаєш у них зниження вимоги щодо твого середнього балу від 4.0 до 3.0.

Тепер запитання: це твоя перемога чи поразка?

Уряд подає нам це як перемогу.

Я брав участь у переговорах з МВФ у 2014 році. Їм було байдуже, чи платять ФОПи ПДВ, чи ні. Їм було байдуже як Україна заробляє гроші в бюджет і як вона їх витрачає (Mission Command пам’ятаєте?)

Власне, розкрию секрет — це я на початку березня 2014 просив і переконував МВФ поставити чистий, некорупційний, прозорий закон про державні (на той час це так називалось) закупівлі у т.зв. prior actions - попередні заходи, без яких фінансування МВФ неможливе. Для того, щоб нам пізніше було легше провести відповідний закон через нашу дорогу Раду (з її комітетами)

МВФ цікавила одна єдина річ (Що?) - дефіцит бюджету для того, щоб (Чому?) бути впевненим, що країна у свій час матиме необхідні кошти, щоб повернути цю важливу позику, видану на найпривабливіших у світі умовах.

Читайте також: Про важливість національних інвестицій

Державне фінансування з США і ЄС залежало від рішення МВФ, як і залежало фінансування зі Світового Банку та інших міжнародних фінансових інституцій.

Відкрию ще один несекрет: будь-яке обговорення великих інвестиційних проєктів у великих міжнародних компаніях, які вимагають затвердження Спостережної Ради (тобто справді великих проєктів) починається з запитання "Яка позиція МВФ?". Позиція не про цей конкретний великий інвестпроєкт, звичайно. Яка позиція МВФ щодо серйозності економічної політики уряду і центрального банку? Лише "висловили стурбованість"? Тоді жодного великого інвестиційного проєкту від нас поки що не буде. Відкладаємо до того часу, доки не побачимо живі МВФівські "гроші на столі" (skin in the game)

(Як?) Україна досягатиме суттєвого зниження дефіциту свого державного бюджету було (і я впевнений, залишається) суверенним українським рішенням.

Єдине, з чим не погоджується МВФ — це ці дитячі теорії, що зниження податків автоматично призводить до економічного зростання. Маючи столітні дані зі всього світу, серйозні світові економісти (у т.ч. ті, хто працюють у МВФ) знають, що зниження податків, без відповідного зниження державних видатків, без суттєвого прогресу в економічній свободі, без лібералізації та приватизації, без посилення конкуренції через суттєве обмеження наших улюблених монополій, без обмеження засилля силових органів в економіці, без стимулювання підприємництва, призводить НЕ до економічного зростання, а до зниження податкових надходжень у бюджет і відтак — зростання його дефіциту.

Читайте також: Державо, будь ласка, не кради й не бреши

Дефіцит державного бюджету зараз є гігантським (>20% ВВП). Так, він багато в чому викликаний війною. Але далеко не тільки нею. Власне, у нас стало зручно "списувати" на війну власну інертність, лінь, марнотратство і популізм.

Відповідно, МВФ запитує, яким чином ви зменшуватимете дефіцит? Уряд поки що не є фанатом підвищення продуктивності через інновації, які вимагають конкуренції, яка вимагає лібералізації. Власне, чесно кажучи, уряд (особливо, Мінфін) не є фанатом підприємливості і приватного підприємництва. І уряд не може відмовитись від популістичних субсидій і видатків. Тому щоразу виникають і виникатимуть ці ідеї про ПДВ для ФОПів. Але ще раз, це була НАША ідея, не МВФівська.

Відтак, що саме "відстояв" уряд у переговорах з МВФ, мені не дуже зрозуміло. Тому я і не можу привітати ні уряд, ні нас з вами з цією "перемогою".

Джерело

Про автора. Павло Шеремета, ексміністр економічного розвитку та торгівлі України, Професор з практики Київської школи економіки, засновник низки новітніх вітчизняних економічних шкіл, офіцер ЗСУ

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.