Це, звісно, чудово. Ми також підтримаємо. Проблема лише в тому, що ні Білий дім, ні Україна не має відношення до цих активів.
У Центрального Банку Росії було заморожено резервів на 300 млрд доларів. Але вони щось таке підозрювали, тому з 300 млрд доларів 280 млрд вони розмістили в ЄС, мінімізувавши американські активи у своїх резервах. І рішення про їх конфіскацію буде приймати ЄС, а ніяк не Білий дім.
Чи збільшує таке рішення Білого Дому в принципі можливість, що заморожені активи будуть конфісковані? Теоретично, так. Бо посилює голоси, які будуть вимагати від ЄС саме такого рішення. Та й гроші які все ж таки були у штатах нам не завадять. Копієчка до копієчки.
Читайте також: Корисні ідіоти Путіна проти тверезих прагматиків
З іншого боку, цілком можливо, що в майбутньому заморожені російські активи стануть предметом шантажу з боку США. У разі перемоги Трампа, наприклад. Коли уряд США буде говорити, що Україна не потребує фінансової підтримки з боку Вашингтону, бо є ж ці активи, й нехай Європа платить, тим більше війна у Європі. Дуже у стилі Трампа. Ба більше, він цілком може заявити, що і військова допомога з боку США має бути оплачена Європою, бо у Європі ж є російські активи. Це майже повторення "мексиканці заплатять за стіну". ЄС має купити зброю, заплативши російськими грошима американським виробникам зброї. Кому таке в США не сподобається.
Тому тут існують не тільки можливості, але й ризики.
А що ЄС? А ЄС поки нескінченно далекий від конфіскації активів. І обере варіант використання лишень прибутку від заморожених російських активів.
У майбутньому плані підтримки України на 50 млрд доля на відсотки з заморожених активів приходиться 15 млрд.
Читайте також: Марш сновид, або Прозріння на краю прірви
Чому ЄС так робить? Бо боїться. Боїться налякати інші країни Глобального Півдня, які зберігають свої гроші зараз в ЄС. Від Китаю до Бразилії, від Мадагаскару до Саудівської Аравії. А статус фінансового центру світу дуже вигідний. І в ЄС дуже бояться його втратити. Про такі ризики постійно наголошує, наприклад, Європейський Центральний Банк.
І ми можемо скільки завгодно вважати, що ЄС не має рації, що вони занадто боязливі, що ризики насправді відсутні або мінімальні. Проте те, що ми думаємо, не має значення. Бо важливе лише те, про що думають у Брюсселі, Парижі та Берліні. А вони поки що не схильні йти шляхом конфіскації активів.
Про автора. Сергій Фурса, інвестиційний експерт, блогер.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
.