Корисні ідіоти Путіна проти тверезих прагматиків

Перші з лупою намагаються розгледіти у бункерного наміри до мирних переговорів, інші ж розуміють: путінське перемирʼя — це пастка нової війни.

Про напад московитів на країни НАТО говорять аналітики та посадовці практично всіх країн Альянсу. Навіть озвучено точку відліку: зупинка інтенсивних бойових дій в Україні. Річ у тому, що тоталітарна Московія, перевівши економіку на воєнні рейки, сконцентрувала головні зусилля на відновленні власного ВПК.

"Зараз у нас є близько 5–8 років, протягом яких ми повинні надолужити згаяне — як у збройних силах, у промисловості, так і в суспільстві", — міністр оборони ФРН Борис Пісторіус очікує можливого нападу Росії на НАТО менш ніж за 10 років.

Читайте також: Битва під Авдіївкою зруйнує нову стратегію Путіна

• Оптимісти вважають, що русакам знадобиться "всього 6–10 років, щоб відновити свої збройні сили" і треба бути готовими до нападу на одну з держав НАТО. Це прогноз впливового Німецького товариства зовнішньої політики (DGAP).
• Песимісти називають значно коротші терміни. Поляки вважають, що в них є 2–3 роки до можливої конфронтації з Московією. Європейська таємна служба очікує, що Московія спробує атакувати Європу взимку 2024/25 року, коли США опиняться "без лідера".

Альтернатива для ЄС і США зрозуміла, її точно змалював міністр оборони Литви Арвідас Анушаускас: "Якщо ми забезпечимо військову поразку Росії в Україні, ризик нападу на НАТО значно зменшиться!"

"США стоять перед вибором — підтримувати Україну грошима зараз або союзників по НАТО кров'ю пізніше", — контрадмірал Джон Кірбі, координатор Ради нацбезпеки США.

Британія має шанс спокутувати провину, надавши Україні критично важливу зброю, цитує The Guardian Девіда Кемерона, главу британського МЗС, який сформулював дві цілі для демократичного світу: підірвати російську військову машину та озброїти Україну.

Колишні міністри оборони від партії торі закликали уряд Ріші Сунака припинити "сумувати" з приводу України й терміново оголосити максимальний обсяг військової допомоги Києву, — The Telegraph.

"Питання, яке ми маємо поставити: "Чого їм достатньо для виконання цієї роботи? Україна потребує великих ресурсів, і вже точно не менших. Щонайменше, ми маємо дати їм те, що давали в минулому, а в ідеалі — більше", — Гевін Вільямсон.

Читайте також: Марш сновид, або Прозріння на краю прірви

Та ці раціональні оцінки не стали офіційною позицією наших західних партнерів. The New York Times із посиланням на неназваних чиновників США та Росії видала ганебну статтю "Путін натякає на готовність до перемир’я", яка додала додаткової енергії ідеї "примирення".

"Російський диктатор Путін через неофіційні дипломатичні канали надсилає сигнали про свою готовність до припинення вогню в Україні та замороження бойових дій уздовж нинішньої лінії фронту. "Для Путіна ідеальний час — до президентських виборів у Росії в березні", — NYT.

"Не знаю, що образливіше: боягузтво колишніх, які бояться виступити на публіці, тому ховаються за "збереженням таємних каналів" [з Росією], маючи при цьому егоїстичну впевненість, що вони можуть укласти мирну угоду, чи корисні ідіоти, які торгують зміїною олією путінського миру", — так відреагував на цю статтю Александр Віндман, ексдиректор з європейських справ Ради нацбезпеки США, який у жовтні 2019 року дав свідчення перед конгресом щодо скандалу Трампа й України.

Траєкторія російської війни проти України у 2024 році здебільшого диктуватиметься за тисячі кілометрів від лінії фронту, у США та країнах Європи. Якщо "примирювальна" параноя розібʼється об скелю раціональних аргументів, тоді російське вікно можливостей для продовження війни буде наглухо замуровано.

Та для цього прогресивним лідерам світу ще слід докласти багато зусиль. І тут проблема не в наявності "яєць", як часто пишуть мені в коментарях: корисний ідіотизм — проблема значно глибша, і вросла метастазами у світову, особливо європейську політику епохою Ангели Меркель. Час одужувати...

Джерело

Про автора. Орест Сохар, журналіст, шеф-редактор Obozrevatel

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.