"Синдром Віткоффа": недуга чи стиль політики

Трамп подумав, що Росія готова звільнити території Запорізької та Херсонської областей в обмін на решту Донецької області (в логіці Трампа це означало б "рівноцінний  обмін" заради миру). 

А Путін подумав, що США згодні з тим, що він отримає Донецьку область – в обмін на обіцянку не окуповувати решту Запорізької та Херсонської областей (В логіці Путіна це означало б безкоштовну здачу Україною Донецької області заради обіцянки-цяцянки).

У результаті кожен подумав, що таки прогнув свого візаві, хоча насправді обидві сторони повторили позиції, які у них офіційно були ще кілька місяців тому.

Читайте також: Трамп не союзник ні нам, ні Путіну

Тепер кожна зі сторін вважатиме, що її "надурили". І тепер немає з чим летіти у Будапешт.

А загалом, це ілюстрація тотального трешу у світовій політиці, — коли ультраважливі для світової безпеки перемовини ведуться на такому рівні.

Тут я міг би написати "яке їхало, таке й здибало!", але не буду такого писати, бо один з учасників перемовин  – наш найбільший союзник, а другий – найбільший ворог.

Джерело

Про автора. Сергій Таран, політолог

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.