Слабка самовпевнена позиція

Але кількість недомовок, втаємничень і отримання інформації про хід переговорів з західних — якщо не російських — джерел показують: українська влада не має ініціативи та "приймає зі всіх сторін", за відомим висловом Зеленського.

А йдеться, між тим, про майбутнє України.

17 квітня США передали Києву конфіденційний документ із баченням "стійкого миру в Україні". За даними Wall Street Journal, його зміст також передали російській стороні. США чекають офіційної відповіді від України — і якщо вона збігатиметься з російською, документ буде передано Москві як основа для домовленостей.

Президент Трамп уже пообіцяв оприлюднити подробиці "мирної угоди" протягом трьох днів і натякнув, що її підписання можливе вже цього тижня.

Але українська влада мовчить. Жодної реакції ані від Зеленського, ані від МЗС, ані від "менеджерів" ОПи. Ми не знаємо ані позиції України, ані того, хто взагалі веде переговори від нашого імені. Хто на що уповноважував "5-6 менеджерів"? Які директиви?

Це мовчання – не стратегія. Це демонстрація слабкості, що підриває нашу суб’єктність і довіру до влади всередині країни. 

Війна – це час, коли згуртованість суспільства, довіра до рішень і мобілізаційна спроможність – життєво необхідні.

Таємні домовленості про "мир" без парламенту, без громадськості, без військових і експертів – це прямий шлях до політичної кризи, протестів, радикалізації. 

І це вже не лише внутрішній ризик. Мовчання України створює враження, що ми погоджуємось, бо нас просто поставили перед фактом.

Читайте також: Вимагаймо від влади, щоб у нас усіх було завтра

Українська влада має негайно:

1. Опублікувати хоча б загальні контури своєї переговорної позиції. Що залишилось від "червоних ліній" "потужної незламності"? 
2. Запевнити, що рішення не буде ухвалене без участі парламенту й суспільства.
3. Відреагувати на заяви Трампа – підтвердити чи спростувати факт готовності угоди.

Бо якщо українці дізнаються про майбутнє своєї держави з західних, а тим більше — російських джерел, це вже не просто провал комунікації. 

Це зрада принципу: нічого про нас — без нас. А це намагання влади приховати від суспільства те, що має бути прозорим, чітким і загальнозрозумілим — майбутнє України.

Джерело

Про автора. Ростислав Павленко, український політик, політолог, політтехнолог, викладач. Народний депутат України IX скликання

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.