Співучасть Орбана та Фіцо в агресивних планах фашистської Росії не має залишатися безкарною

Як Кремль залучив уряди Угорщини та Словаччини у свою активну операцію проти України, тримаючи їх на чекістському гачку. 

Тільки факти. Що зараз для Путіна найголовніше у його агресивних планах? Знищення української енергетики, зокрема, через блокування імпорту електроенергії до України та недопущення для неї допомоги ЄС у вигляді кредиту на 90 млрд євро. 

Який ультиматум ставлять Орбан та Фіцо нашій державі?

1. Перекриємо постачання електроенергії, газу та нафтопродуктів до України. 
2. Заблокуємо кредит Україні (ультиматум Орбана). 

Тобто, московські маріонетки на 100% реалізують те, чого хочуть кремлівські упирі. Хтось ще вірить у випадковість?   

Умова відновлення транзиту нафти — це лише маскування їх агентурної роботи в рамках активної операції РФ. 

Ці двоє російських агентів впливу прекрасно знають, що причиною зупинки транзиту російської нафти стала атака дронів на ЛВСД Броди 27 січня. Росія саме для того це й зробила, щоб активізувати свою словацько-угорську агентуру, надавши їм привід для розгортання антиукраїнських акцій. 

Також Будапешт і Братислава чітко усвідомлюють, що Україна перебуває у широкомасштабній війні, яку розв'язала РФ й що їх ультиматуми Україні порушують статті 276 та 472 Угоди про асоціацію Україна — ЄС та інші пакети міжнародних угод. 

Читайте також: Порятунок рядового Орбана

Водночас уряди Словаччини та Угорщини добре розуміють можливість диверсифікації постачань нафтопроводом Адрія через хорватський термінал у м. Омішаль. Усі сусідні країни вже давно оцінили військові ризики й усунули залежність від російської нафти. 

Крім того, Орбану та Фіцо відомо що внаслідок російського повітряного терору цивільної інфраструктури сотні тисяч українців живуть без опалення та електроенергії в морозну погоду, а на транзит нафти витрачається критично необхідна електроенергія.

За цих обставин незаконні погрози перекрити постачання енергоресурсів означає тільки одне — свідомо стати співучасниками російського терору проти українського народу.  

При цьому, бажання Братислави та Будапешта за будь-яку ціну виконати завдання російського фюрера йде проти інтересів бізнесу власних країн, адже український ринок є преміальним в частині постачання на нього енергоносіїв.

За великим рахунком, це не Орбан й Фіцо ставлять ультиматум Україні, а Путін їх ротами, адже ці особи деградували вже майже до рівня білоруського "Григорича."  

Ставка українського уряду на те, що із Фіцо та Орбаном можна домовитися про євроінтеграцію чи хоча б нейтралітет у рішеннях ЄС про допомогу завдяки транзиту російської нафти виявилася хибною. Вони за командою московського резидента підло вдарили Україні в спину у найскладніший момент її історії. Приймати їх нафтовий ультиматум безглуздо, оскільки уряди вказаних країн не є суб'єктними й завжди знайдуть нові пояснення своїм проросійським акціям.

Україна здатна значною мірою замістити постачання дизпалива, електроенергії та газу з інших напрямів. У разі офіційного рішення Братислави та Будапешта щодо незаконних санкцій, Україна повинна звернутися до Брюсселя щодо їх оскарження та до міжнародних судових органів для компенсації зазнаних втрат. Співучасть в агресивних планах фашистської Росії не має залишатися безкарною. Нехай сплачують на мільярди за збитки.

Джерело

Про автора. Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.