Страшна симетрія війни: від ракетних ударів Росії гинуть цілі родини

Мені важко собі уявити собі, що може бути страшнішим за це. Думаю про цих чоловіків. Про всі інші родини. Чи не щодня думаю про ту сім'ю з Києва, де нещодавно загинула 15-річна дівчинка: уламки від дрона влетіли саме в її кімнату, а батьки у своїй кімнаті з іншого боку будинку лишилися живі. 

Читайте також: РФ 11 листопада вдарила по багатоповерхівці у Кривому Розі: серед загиблих троє дітей, є поранені

Довкола нас стільки невимовно страшних трагедій. Як підтримувати цих людей і себе самих, особливо тоді, коли всі зависли у тривожному очікуванні того, що нашу країну змусять розтягнутися в черговому незручному шпагаті над прірвою? 

У такому коловороті болю майже неможливо мислити об’єктивно чи бути над ситуацією. Особисто мій горизонт планування, як і бачення світу, доволі короткозорі. Але я продовжую хоч якось вірити в силу маленьких впертих кроків. "Лиш тримайся за ниточку. І тримай інших. Ми колись таки вийдемо, вийдемо. А Мінотавр здохне".

Джерело

Про авторку. Ірина Цілик, українська кінорежисерка, письменниця, авторка поетичних і прозових творів. Член Українського ПЕН

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.