СЗЧ — це не просто не вихід, це катастрофа

Хороший командир сам ідентифікує моральний стан своїх бійців і вживає заходів. Комусь дати можливість побачити родину, комусь відіспатись, когось відправити в додаткове навчання тощо. Але командир знає, як це робити так, щоби підрозділ не постраждав, а зберігав свою боєздатність і виконував завдання.

Війна триває третій рік... і в ЗСУ більшість - мобілізовані люди з цивільного життя. Відпустки стали серйозним полегшенням, коли їх ввели, але це вже давно не вичерпує потребу військових. Не бачити, як ростуть твої діти, не мати можливості провести час на вихідні — все це страшна особиста трагедія, яку дуже важко пережити.

Читайте також: Звідки Гнєзділов пішов у СЗЧ

Але СЗЧ - це не просто не вихід, це катастрофа. Коли хтось йде в СЗЧ — він підставляє своїх. Це означає, що хтось мусить робити його роботу, хтось буде сидіти більше на позиції, хтось - більше робити документів і тому подібне. Це означає менше людей на позиціях і більший ризик захоплення. Це означає, ще більше виснаження інших. І при цьому без жодного розуміння, чи повернеться воїн, чи ні.

На цьому фоні пропаганда СЗЧ ще більше зло, бо фактично це пропаганда підриву внутрішніх сил.

Є дуже проста річ, але яку дуже важко зрозуміти. Війна стосується всіх. Немає якихось умовних ЗСУ, які мають її виграти. Бо ці ЗСУ — це більшість звичайних учора людей, з нормальним життям, з сім’ями, роботою і відпочинком. Так, не всі можуть бути воїнами і роблять внесок донатом, волонтерством чи іншим. Але всі, хто може бути воїном, — мають ним стати. Бо поразка у війні означає катастрофу для всіх, а не лише для тих, хто воює.

Джерело

Про автора. Віктор Андрусів, політичний та громадський діяч, аналітик та публіцист