Звідки Гнєзділов пішов у СЗЧ

Я повертаюсь до питання демаршу Сергія Гнєзділова. Хотів його тегнути на початку написання цього тексту, але вже не тегну, а чому — поясню нижче.

Люди в коментарях явно вважають, що Сергій пішов в СЗЧ з фронту.

Це просто неправда. І, судячи з подій останнього дня, Сергію комфортно з цією неправдою — він не тільки не уточнює, коли люди в обговоренні його вчинку позиціюють це саме так, але й сам каже про "п'ять років на фронті". Ні, не п'ять.

Виправте мене, будь ласка, але подкаст "Громадського" Сергій вів не з окопа під Бахмутом, а з офісу компанії на площі Слави, що в Києві. Я знаю, бо я в нього там був. А веде він цей подкаст з жовтня минулого року. А виходить цей подкаст раз на тиждень. Ні, я припускаю, що можна записати кілька випусків водночас. Але вибачте, будь-хто, хто бачив особливості служби, не сумістить в голові "піхотні труди" з постійними виїздами на запис телешоу.

Читайте також: Чому і як ходять у СЗЧ?

Захищався від "хлопців Карася" Сергій не в Покровську, а в Києві, біля Європейського дому, куди прийшов з дівчиною споглядати фільм.

Фестиваль "Виделкафест" Сергій влаштовував не в Часовому Ярі, а в Чорноморську. І я, як людина, що влаштовувала масові події, далекий від думки, що процес його організації він суміщав з обов'язками командира піхотного взводу.

Фото з песиком Старлінком Сергій постить не з Курщини, а з Поштової площі.

Зрештою, Сергій сам сказав, що у СЗЧ він пішов з лікарняного. Що... дивно.

Читайте також: "Невизначеність чітких термінів служби дуже демотивує": військовослужбовець 56-ї ОМБр Гнезділов про своє рішення самовільно залишити військову частину

А тепер увага. Я не заперечую, що Сергій воював. Я знаю, що він воював, ще й як.

Я не маю проблем з тим, що Сергій зараз перебуває в Києві. Я навіть переконаний, що цьому є якесь офіційне, законне та моральне пояснення. Я теж перебуваю в Києві, не мені докопуватись.

Але зараз він, м'яко кажучи, трішки кривить душею, коли намагається подати свій демонстративний вчинок як вчинок втомленого піхотинця. Бо це як "вбивство в стані афекту" через рік після стану афекту. Себто, "втеча з фронту" після року в тилу.

На моє пряме питання, де він був останній рік, Сергій моментально мене забанив. До цього ми обговорювали його вчинок впродовж доби, але саме просте та безоцінкове питання викликало таку швидку і нервову реакцію.

Можливо, його має запитати про це хтось інший.

Можливо, цей пост потребує розголосу ще до того, як ще більше людей почнуть бачити ситуацію трішки не так, як вона виглядає насправді.

Джерело

Про автора: Віктор Трегубов, український журналіст, блогер, публіцист та громадсько-політичний діяч

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.