Трамп і диктатори: культ "унікального та геніального"

Після "успішного" переговорного процесу, який зірвався в перші години після початку умовного припинення вогню, президент Трамп нарешті почав активно коментувати події, які відбулися і вирішив трохи відхилити завісу власного мислення. Окрім нападок на Ізраїль та обіцянок "поганих наслідків", він також сказав дуже неприємну річ, яка для українського вуха звучить до болю знайомо.

Вперше ця сентенція прозвучала в інтерв'ю Джей Ді Венса, але тепер її тиражують та повторюють усі в команді адміністрації, і дослівно це звучить так: "Ми взагалі-то не хочемо війни з Іраном. Ми хочемо миру".

Читайте також: Близький Схід: три ідеї на полях

Для прихильників більш літературного напрямку алегорій, це дійсно прозвучить як орвеллівське "Війна — це мир", а для політологічного вуха це резонує — занадто сильно, маю сказати — із путінськими заявами 2021-2022 років, що вони (росіяни), нібито, "цю війну не починали, але вони хочуть її закінчити".

Я все розумію про концепцію миру через силу, і усвідомлюю, що американці не вперше це роблять. Але погодьтеся, коли нове ідеологічне та геополітичне протистояння йде на рівні наративів, а потім вже переходить в реальність, навіть факт використання меседжбоксу ключового порушника міжнародного права — це перебір. Причому серйозний. 

Крім того, в тому самому інтерв'ю Венс ще відтворив трохи диктаторсько-автократичних наративів, сказавши наступне: "Ми знаємо, що американці втомилися від втягування на Близький Схід, але різниця в тому, що тоді в нас були ідіотські президенти (в оригіналі - dumb presidents)"

Що ж, культ "унікального та геніального" закріплюється все більше і більше. Як і всіх диктаторів, включаючи московського.

Джерело

Про автора. Олександр Краєв, експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма"

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.