Трамп розсуває межі сприйняття і прийняття зла

Чому він це робить, — через гроші, компромат чи амбіцію отримати Нобелівську премію, — не суттєво. Але ось таке його бачення, як він найлегше може отримати бажане.

Звідси жалі за бідним Путіним, який потерпає від довгої війни. Звідси вигадки про російські танки, що дійшли б до Києва, якби їхали автострадами, але завадив генерал, який послав їх по ріллі й вони загрузли. Звідси ж і докори Зеленському, що не треба було опиратися російському нападу.

І, звісно, саме звідси походить постійне нагадування, що війни не було б за каденції Трампа. Звісно, він переконаний, що якби він був президентом у 2022 році, то просто не надавав би допомогу Україні, і Путін швидко б захопив все, що хотів.  І саме з цієї причини війни не було б в цьому "прекрасному" світі Трампа — українців просто б повбивали росіяни.

Читайте також: Для Путіна Аляска як реванш

Єдине що Трампу заважає прямо допомагати Путіну — суспільна думка. Трамп не хоче мати вигляд негідника. А суспільна думка у світі досі не підтримує вбивства українців. Тому Трампу доводиться не тільки маскувати свої зусилля. Але й робити кроки до зміни цієї суспільної думки. Методом салямі — поступово нормалізуючи оборудки з РФ.

І треба сказати, що на цьому шляху нормалізації він далеко просунувся. Ось вже можна й в США запросити Путіна і не арештувати його як воєнного злочинця.

Тому ця зустріч — лише ще один крок Трампа на шляху нормалізації Путіна. Це самодостатня мета. Вона важливіша, ніж конкретні домовленості. Бо вона розсуває межі сприйняття і прийняття зла як такого. А оскільки більшість зосереджена на угодах про припинення вогню й інших малоймовірних речах, то таку засадничу шкоду просто проковтнуть і не помітять.

Єдине, що можна протиставити палкому бажанню Трампа допомогти Путіну і війні — це всіляко демонструвати, що це дуже важкий і вкрай ганебний для Трампа шлях. Нагадувати всіма способами та через всі канали комунікації — здати Україну буде важко. І це шлях до особистої ганьби й зневаги до Трампа як особистості в такому глобальному масштабі, якого навіть "тефлоновість" цього безсоромного персонажа не зможе витримати.

Джерело

Про авторку. Ольга Лень, журналістка.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.