Таким чином польський уряд робить перший крок до розв'язання цієї серйозної кризи на польсько-українському кордоні, яка тільки поглиблюється останніми тижнями у зв'язку із протестами польських фермерів.
Разом із цим Дональд Туск відхилив пропозицію Володимира Зеленського щодо зустрічі урядовців Польщі та України на кордоні. З погляду польського прем'єр-міністра ця зустріч мала б суто символічне значення, а для розв'язання ситуації із польсько-українською кризою потрібні реальні перемовини та конкретні рішення.
Можна сказати, що у підході до організації такої транскордонної зустрічі ми зустрілися із конкуренцією двох стилів управління державою - професійного та іміджмейкерського. Як бачимо, прем'єр-міністр Польщі, досвідчений політик з великим стажем, віддає перевагу саме професійному стилю управління цивілізованої держави.
До речі, вже завтра Дональд Туск має зустрічатися з очільницею Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн для того, щоб поговорити про ситуацію на польсько-українському кордоні та про перевезення українських вантажів на території й через територію Польщі - це також досить важлива тема для перемовин і для того, щоб і Єврокомісія, і Польща, і Україна визначилася із тим, яким надалі буде порядок торгівлі між нами та сусідніми країнами Центральної Європи.
Читайте також: Що спільного між лобстерами та українським збіжжям
Я просто хочу нагадати, що коли два роки тому Європейська комісія ухвалювала рішення, яким скасовувала всі обмеження для української продукції на європейському рівні й фактично прирівнювала Україну до країн-членів ЄС багато хто на Заході та в Польщі також вважав, що війна Росії з України триватиме всього кілька місяців і після цього можна буде повертатися до звичного режиму торговельних взаємин. А там далі перемовини про вступ України до Європейського Союзу, певні обмеження у торгівлі нові режими взаємодії між Україною, як кандидатом у члени ЄС та сусідніми країнами. Однак тепер вже очевидно, що війна Росії продовжуватиметься довгі роки й ніхто сьогодні на Заході та й у самій Україні не зможе сказати, коли буде фінал цієї великої трагедії у центрі Європи.
Але виникає питання, чи може Європейська комісія зберегти режим відсутності обмежень для української продукції в умовах, коли це зустрічає опір не тільки в одній Польщі, а й в інших країнах центральної Європи. Коли насамперед українська сільськогосподарська продукція успішно конкурує із сільськогосподарською продукцією сусідніх країн без того режиму перехідного періоду, який, як правило, існує для країн, що приєднуються для участі у європейській спільноті.
Це досить важливе питання, однак однозначної відповіді на нього в мене, як і у багатьох європейських політиків, адже ми тільки на початку серйозної кризи. Тому цю кризу потрібно розв'язувати комплексно.
Найперше, потрібно забезпечити перевезення в Україну насамперед військових вантажів. Абсолютно очевидно, що в умовах, коли в Україні й так не вистачає західної допомоги, а Росія нарощує сили та демонструє готовність продовжувати війну для знищення сусідньої держави. Для країн Заходу та Центральної Європи питання не тільки допомоги, але й виживання України стає питанням їхнього власного виживання.
Колапс української державності та приєднання територій нашої країни до Російської Федерації стане чорним днем не тільки для України, а й для всієї Центральної Європи, яка на наших очах, знову, як і після Другої світової війни, перетвориться на російську сферу впливу.
Навіть за умови, коли країни Центральної Європи залишаться членами НАТО і Євросоюзу, виборці цих країн перелякані та пригнічені самі приведуть до владних кабінетів проросійських і популістських політиків готових до особливих домовленостей із президентом Росії Володимиром Путіним, відбудеться суцільна організація Центральної Європи.
Ну, якщо хтось в Польщі чи в інших сусідніх з Україною державах в цьому зацікавлений, що тут скажеш... Але мені здається, що не дуже зацікавлений.
Друге дуже важливе питання, як будуть розвиватися взаємини між Україною та сусідніми країнами з погляду торгівлі. Є абсолютно очевидним, що солідарність з країною економіка якої зруйнована російським нападом - це питання не тільки грошей, а й моралі, однак кожна країна захищає насамперед інтереси власних громадян, бо ці власні громадяни можуть винести з президентського палацу чи з урядових кабінетів будь-якого політика, який не буде виконувати їхні бажання. Саме тому президент Польщі Анджей Дуда, який, до речі, підтримав ідею Володимира Зеленського щодо символічної зустрічі на кордоні, назвав конфлікт на кордоні екзистенційним, бо з одного боку Україна потерпає від російської навали, а з іншого - за своє виживання борються польські фермери.
Читайте також: Найбільші дебати щодо членства України в ЄС можуть бути з Польщею, - Княжицький
І, як бачимо, президент Польщі, який відомий своїми симпатіями до України, фактично поставив на одну дошку питання виживання сусідньої держави у її війні з жорстокою Росією і питання виживання польського сільського господарства. Бо від симпатії фермерів залежить виживання партії "Право і справедливість" на яку продовжує орієнтуватися Анджей Дуда у своєму палкому бажанні продовжити політичну кар'єру після того, як закінчиться його каденція очільника польської держави.
Третє питання - це те, наскільки великим є авторитет Єврокомісії у цій ситуації. Адже польські фермери, як і фермери усіх інших країн, своїм добробутом зобов'язані не тільки власній фракції й не стільки власній фракції, скільки європейським дотаціям. Якщо не було б цих європейських дотацій величезна кількість польських і не тільки польських фермерів давно пішла б по світу з простягнутою рукою. Однак це не означає, що ці люди хочуть позбутися прибутків сьогодні, тим більше вони протестують на тлі масштабного протесту європейських фермерів проти екологічного порядку денного і таким чином ніхто у Європі не дивується цій глибокій кризі, яка сьогодні виникла у Польщі - це частина загальноєвропейської кризи.
Якщо всі ці питання протягом наступних місяців зможуть бути вирішені комплексно, ми отримаємо відповіді на питання і постачання військової допомоги Україні, і розв'язання питання режиму торгівлі нашої країни з сусідніми, і розв'язання питання інтересу сільськогосподарських працівників Європейського Союзу, які перебувають зараз, можна сказати, біля центру кипіння економічних пристрастей, тоді ми зможемо сказати, що впоралися з кризою, що виникла на кордоні України та Польщі.
Якщо ж на якесь з цих питань не буде задовільної відповіді, чекайте нових криз, нових блокувань кордонів і нового погіршення взаємин України із сусідніми державами, а також гострої кризи самого Європейського Союзу, як родзинки на торті всіх цих непорозумінь.
Про автора. Віталій Портников, журналіст, лауреат Національної премії України ім. Шевченка
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.