Уроки Мюнхена-2026. Це війна, яку не можна виграти дипломатичним шляхом

1. Несподіванок не сталося. Всі найбільші геополітичні гравці підтвердили свої позиції. Україна продовжує спротив, Європа продовжує нарощування ВПК і підтримку України, Китай удає, що нейтральний, але підтримує Росію, США Трампа намагаються повернути Росію у світову політику і заробляють на війні.

2. У Мюнхені ніхто з серйозних спікерів не мав найменших ілюзій, що війна закінчиться швидко. Загальний настрій – війна надовго. Тому – величезні інвестиції у європейський військово-промисловий комплекс, тому зміцнення оборони, державні контракти на постачання зброї для більшої війни.

Висновки з цього пункту для нас: не слухайте політиків, які обіцяють швидкий мир. На жаль, це солодкі очікування, відірвані від реальності. Залипання на такі обіцянки гарантують розчарування, зневіру, депресію і, як наслідок – підрив обороноздатності.

Неприємна правда в тому, що це війна, яку не можна виграти дипломатичним шляхом. Тому треба шукати своє місце у цій війні, якщо ця країна щось для вас значить. Тому я армії, тому в армію останнім часом пішли майже всі мої знайомі волонтери. Бо якщо не ми, то хто?

3. Цього року в Мюнхені відбулася корекція позиції США стосовно Європи і євроатлантичної співпраці. Після програної Китаю війни тарифів у Трампа трохи розвіявся дурман величі й в Вашингтоні вирішили, що потребують підтримки Європи. Тому поїхав не упоротий МАГА-трансгендер Джей Ді Венс, а поміркований Марко Рубіо. Який є єдиним притомним у найближчому оточенні Трампа. Промова Рубіо приємно шокувала європейців і викликала овації. Виглядає так, що у Трампа хочуть зближення з Європою після того, як зламали все, що могли.

Хороша новина для нас. Зближення США з Європою буде на умовах Європи. Бо після торішнього ляпаса від диванолюба Венса, Європа вклала вже мільярди доларів у свій ВПК і зараз має набагато сильніші позиції для розбудови відносин із США, ніж рік тому.

Читайте також: Чому у нас принижують Європу?

4. Підтримка України стабільна. Це консенсус європейських еліт зараз. Сильна Україна потрібна для безпеки та стабільності Європи.

Одночасно триває стрімка дебілізація населення і те, що стабільне зараз, буде хитким дуже скоро. Україні критично бракує дипломатичної стратегії та комунікацій з європейцями. Зараз робиться мізер від того, що нам потрібно, щоб донести до європейців правду про нашу війну. Переважно, це прориви ентузіастів, як от Гераскевича на Олімпіаді. Держава Україна в цих активностях максимально пасивна.

5. Україна на Мюнхенській конференції очікувано у фокусі. Представництво на найвищому рівні цьому теж сприяло. Плюс в тому, що президент зміг взяти участь і виступив. Не обійшлося без помилок. Зеленський суттєво підвищив шанси Орбана на перемогу на виборах своїм жартом про живіт Орбана. Розумію, що Орбан – животне, але разом з тим, не розумію, як можна було так ризикувати, коли на кону вибори в такій важливій для нас Угорщині. Мадяр і Тиса зараз трохи в шоці від того, як випад Зеленського консолідує навколо Орбана угорців, яким неприємно, що з їхнього президента глузують.

6. З новинок. Китай дуже різко і не дипломатично стартонув на Японію. Це дуже нетипово для Китаю, який завжди публічно декларує миролюбність і безконфліктність. Аналітики роблять висновок, що Китай хоче війни в Азії. Світова війна насувається з усіх боків.

Читайте також: Розлучення по-американськи. Як до Європи дійшло, що США її більше не захищатимуть?

Підбиваючи підсумки — для нас все стабільно. На нас напали й ми маємо воювати, щоб вижити. Слава Богу, маємо надійних партнерів в Європі, які з нами та скаженим ведмедем в одному човні і розуміють це. Тому маємо ресурси, гроші, зброю, логістику, генератори та багато іншого, без чого ми б не вижили.

І так, воювати за нас не будуть, це факт. Воювати маємо самі. Тому гуртуємося навколо ЗСУ.

Кілька слів про США. Америка Трампа – це дуже сумне для мене видовище. Але Америка – не тільки Трамп і його мафіозний расистський клан. Переважна більшість і демократів і республіканців підтримують Україну. Виборці обох партій за нас і вважають Росію ворогом. Ми маємо протриматися, поки в США до влади прийдуть дорослі.

*Публікується зі збереженням стилю автора

Джерело

Про автора: Сергій Марченко, експерт ринку праці, блогер, військовослужбовець

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.