Війна в Ірані затягується. Переговори з росіянами практично в глухому куті
Головними переможцями нинішньої ситуації виглядають Ізраїль та Росія. Перший — через руйнацію іранської економіки та обʼєднання всього арабського світу проти Ірану. Друга — через ріст цін на нафту
1. Логіка дій керівництва Ірану дуже проста: зберегти режим. Венесуельський сценарій виглядає зараз як майже фантастичний. На відміну від Венесуели, іранський режим був і є аж надто ідеологізованим, і на відміну від Венесуели, керівна верхівка багато в чому вірила і вірить у свою ідеологію.
Без зовнішнього втручання (наземна операція і повалення режиму з масовими подальшими чистками) зараз уявити собі падіння режиму доволі складно.
А відтак можна говорити, що ті хто приймав рішення про коротку війну або виходили з неправдивих розвідданих, або керувалися волюнтаристськими мотивами.
Читайте також: Режим аятол пішов ва-банк. Іран б'є по грошах Трампа
2. Трамп має три ключові варіанти:
- протягом місяця зламати режим завдяки авіаударам (вірогідність низька);
- протягом місяця знищити левову частку економічного потенціалу Ірану та оголосити перемогу, правда, іранський режим також оголосить свою перемогу (поки це найбільш вірогідний варіант, попри політичні ризики, як внутрішні в США, так і іміджеві в цілому);
- розпочати наземну операцію (цей варіант буде прийнятий в тому випадку, якщо воєнне командування і армія запевнить Трампа, що війна буде короткою.
3. Ця війна була розпочата Трампом з трьох головних причин: отримати контроль над нафтогазовою галуззю Ірану, завдяки цьому вийти з сильної позиції на переговори з Китаєм, і для покращення політичного рейтингу. Для розв'язання цих питань потрібен або перший, або третій варіанти. І тут треба ще раз наголосити: на кону стоїть імідж США на Близькому Сході зокрема і в цій частині світу взагалі.
4. Варто окремо звернути увагу, що Китай також не зміг натиснути на Іран в питанні Ормузької протоки та ударів по нафтогазовій інфраструктурі монархій Перської затоки. Іран безумовно перетворює себе в парію, але поки ні Росія, ні Китай не будуть рвати стосунки. Обидва вважають, що зможуть зіграти в гру "посередник". І поки виглядає так, що більше варіантів стати посередником є у Китаю (знову-таки, якщо США піде за другим сценарієм).
5. Українсько-російські переговори при цьому, виглядає, зайшли в глухий кут. Наш вчорашній удар по Новоросійську — опосередковане цьому підтвердження. Вірогідність якихось проривів найближчим часом практично нульова. При цьому, роль США в цих переговорах напряму буде залежати від закінчення війни в Ірані. Також варто слідкувати за тим, чи зʼявиться Китай в іранському треку. Його поява там, практично на 100% гарантуватиме його появу і в наших переговорах.
Про автора: Вадим Денисенко, політолог.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
- Актуальне
- Важливе