Задля перемоги я застосовую будь-яку зброю

Мене цікавить виключно перемога України в цій війні — звільнення наших територій і людей, які страждають в полоні, щоб наші діти в майбутньому мали нормальну країну

1.

Все на світі може стати зброєю.

Людство за свою історію використовує незліченну кількість її видів, і часто нематеріальна зброя — найпотужніша.

На цій війні в окопах використовують будь-яку зброю — трофейну, стару, нову, надновітню — будь-яку.

І я буду використовувати будь-яку зброю аби досягнути моєї єдиної мети — перемоги над ворогом — аби ця зброя спрацювала.

Читайте також: Про критичне мислення, невизначеність і українців

2.

Окрім гарячої війни є інформаційна, і я завжди вважала що перемога здобувається, в першу чергу, в головах і серцях, а зброя гарячої війни застосовується як допоміжна.

Журналісти — всього лиш зброя в чиїхось руках, питання от тільки в чиїх?

І тут звичайно постає вічне запитання: Cui prodest - кому вигідно?

Просто подумайте про це.

Тож, перш ніж повторювати чийсь вкид, включіть критичне мислення і запитайте себе кому ви зараз підіграєте і до яких наслідків це призведе в найближчій і у віддаленій перспективі.

3.

Мистецтво дипломатії деякими нашими громадянами сприймається як різновид спілкування на базарі містечкового масштабу — щось на кшталт: з тим сусідом я фоткатись не буду — у нього тризуб на футболці недостатньо великий.

Дипломати роблять все, аби досягнути мети. І неприпустимо повернутись дупою до ситуативного союзника, навіть якщо його тризуб на світшоті не більше ніж пів сантиметра. І навіть якщо він недостатньо жовтий.

4.

Хто кого використовує?

А от тут ще цікавіше.

У людському середовищі всі ми так чи інакше пов'язані, й ті зв'язки різні за своєю характеристикою.

Всі так чи інакше використовують одне одного.

І ви також.

Так-так, саме Ви.

Емоційне забарвлення при цьому не грає ролі, якщо допомагає досягнути перемоги.

Емоційне забарвлення в дипломатичній політиці — неприпустима розкіш.

Читайте також: Доведеться міняти систему або міняти прапор над столицею на чужий

5.

Історію пишуть переможці.

За сто років підручники історії покажуть, хто чого вартий.

Питання: як будуть згадувати про вас і чи взагалі будуть згадувати?

Як думаєте?

6.

Трохи інформації для роздумів з медичної царини:

"Експертиза відношення очікуваної користі у відношенні до потенційного ризику застосування медичних препаратів є ключовою при призначенні лікування".

Отож завжди варто визначитись з метою і зважити ризики, перш ніж щось призначати.

Це стосується не тільки медицини

7.

Глобальна стратегія і геополітика — не є темою диванних експертів, попри якість, ступінь зношеності й ціну дивану.

Тут мова в якості й рівні експертизи, ступені володіння фактажем, а не в якості вашого улюбленого бойового плюшевого піджопника

Завжди знайдуться реальні чомусь невідомі вам докази й факти, які вхлам розіб'ють всі ваші теорії змови.

І ще:

Знецінення і домисли не є експертними висновками, як би свято ви в них не увірували.

Читайте також: Спільнота втратила моральних лідерів, тому боїться моральних дилем

8.

Кожен судить по собі.

Всім відомо, що росіяни, в першу чергу, звинувачують нас у злочинах, які творять самі: нацизм, катування, нехтування міжнародним правом, правами людини, etc.

Тож подивіться уважно, хто розганяє с*ач, перш ніж в нього влазити.

Дізнайтесь, чи вони є взірцями безгрішності.

Скажу по секрету: в деяких випадках ви будете вражені коли копнете глибше.

Перш ніж щось стверджувати, оцініть чи є у вас докази ваших тверджень, і наскільки ці докази є фактами.

Безпідставні та бездоказові звинувачення — називаються наклепом.

P.S.

Що до мене особисто: я вже казала сто разів і знову повторюю:

Мене цікавить виключно перемога України в цій війні — звільнення наших територій і людей, які страждають в полоні, щоб наші діти в майбутньому мали нормальну країну, якою зможуть пишатись і щоб страждання, загибель і жертва моїх побратимів не були марними.

Мене цікавить здобуття справедливості, наскільки це взагалі можливо.

Саме за для цього я роблю все, і використовую будь-яку зброю — чи то джгут і інфузію, чи то майданчики міжнародних форумів.

P.P.S.

На світі не існує нічого, що не могло б стати ліками.

P.P.P.S.

Для диванних воїнів:

Перш ніж коментувати — ще раз прочитайте і подумайте хоч трохи.

Джерело

Про автора. Юлія Паєвська (Тайра), українська військовослужбовиця, парамедик, волонтер та доброволець

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.