Зеленський для Трампа — це кричуще порушення ієрархії

Зокрема, його зневага до ліберальної демократії та, навпаки, симпатія до диктаторів загалом і Путіна зокрема цілком природно випливають з найбільш засадничої Трампової риси: мегаломанії.

У Трампа має бути все найбільше. Навіть якщо це bullshit - це має бути найбільший і найвеличніший bullshit в усій історії людства (сподіваюся, саме таким і буде підсумок його правління).

А ліберальна демократія опирається мегаломанії за самим своїм єством. Ліберальна демократія — це (1) закон вище за особистість і (2) кожний народний обранець — лише "один з", не перший і не останній.

Читайте також: Макрон vs Трамп: реакція чоловіка, який поважає себе і свою кохану

Трамп же щиро бажає бути президентом, який є більшим — навіть так: більшим — за "просто президента". А це якраз характеристика, яка чудово пасує Путіну.

І навпаки, Зеленський для Трампа — це кричуще порушення ієрархії: президент далеко не найвеличнішої країни, який разом зі своєю країною нахабно досяг популярності, що ніяк не відповідає Трамповій "табелі про ранги".

Може Україна підіграти Трамповій величі? Аж ніяк. Україна для нього як йорж: м'яса мало, зате кісток багато. Її "в падлу" і підтримувати (проти "набагато величнішої" Росії) і утискати (бо "теж мені герой, зв'язався з такою дрібнотою"). Але й ігнорувати не виходить, бо обставини, ****, заважають.

Отже, передбачуваність виходить не те щоб дуже для нас оптимістична. Проте вона таки передбачуваність. Принаймні без надмірних ілюзій. Просто із кожним висловлюванням та кожним рішенням Трампа повторюйте собі ці два слова: "манія величі". І приводів для здивування у вас стане набагато менше.

Джерело

Про автора. Олексій Панич, філософ, член Українського центру Міжнародного ПЕН-клубу, блогер.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.