Коли замість того, щоб розв'язувати проблему, прибирається той чи те, що про неї сигналізує. І мені здається, що звільнення Залужного якраз той випадок.
Почнемо з найбільш ефемерного. Якщо ідеться про передвиборчу конкуренцію, то це не розв'язує проблему, а навіть посилює. Тому що це призведе лише до поляризації суспільства і концентрації прихильників і політичних сил навколо альтернативної фігури. Як сказав би Леонід Данилович: "Це вже було". І він це знає точно, бо він одного дня так звільнив Ющенка. Далі ви все знаєте.
Читайте також: Що нас чекає: новий сезон чи взагалі новий серіал?
Те, що в нас немає грошей, можна пробувати фіксити іншим чином — наприклад, також прибираючи богів пі**єжа та скруток.
Що з міжнародною допомогою, ви й так читаєте. Що з власними силами?
Я рада, що вам анонімні телеграми та ломи повідомили, як у нас з власним виробництвом все круто, але я бачила цифри, які вписали наші виробники — цифри з 6 нулями. І тепер у мене дві думки — радісна та оптимістична.
Читайте також: Чи вимагає Залужний півмільйона мобілізованих?
Радісна — Кирило Олексійович успішно захопив у заручники частину керівництва Китаю і ще десяток заводів.
Оптимістична — я через рік писатиму нові розслідування про нові "Львівський арсенал" і "Сапсан".
Насправді Штати нам ніколи не обком. Коментар по Залужному Саллівана дається в моменті, коли Штати нам теж не можуть кілька місяців дати фінансову підтримку.
Друге. Штати ніколи двічі не повторюють. Бо раз вони вже висловились по Залужному. Вдруге не будуть. Для них наша війна геть по іншому є проблемою. Не треба мати ілюзій.
Знову нагадаю недавню історію. У 2015 Штати підтримали премʼєрство Яценюка, але у 2016 не лягали кістьми проти його звільнення. Петро Олексійович зробив, що зробив. Що було далі, ви теж всі знаєте.
Жереб кинуто. Але навіть якщо звільнити Залужного, проблеми все одно доведеться вирішувати.
Про авторку. Тетяна Ніколаєнко, журналістка
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.