Про це йдеться в тексті декларації, оприлюдненому на сайті міністерства енергетики США.
Згідно з домовленостями, країни-підписанти погодилися взяти на себе зобов’язання працювати разом для потроєння потужностей ядерної енергії з 2020 до 2050 року, зобов'язуючись вжити внутрішніх заходів для забезпечення відповідальної експлуатації атомних електростанцій та безпеки, а також відповідального поводження з відходами палива протягом тривалого періоду.
"Декларація визнає ключову роль ядерної енергетики в досягненні глобального нульового чистого викиду парникових газів до 2050 року та підтримці цілі в 1,5 градуса", - зазначено в документі.
Країни зобов’язуються мобілізувати інвестиції в атомну енергетику, пропонувати акціонерам Світового банку й міжнародних фінансових установ заохочувати включення атомної енергетики до політики кредитування та активної її підтримки, щоб розглянути можливість фінансування ядерної енергетики.
"Зобов’язатися підтримувати розробку та будівництво ядерних реакторів, таких як невеликі модульні та інші передові реактори для виробництва електроенергії, а також ширших промислових застосувань для декарбонізації, таких як виробництво водню або синтетичного палива", - йдеться в декларації.
Підписанти визнають важливість стійких ланцюгів постачання, включно з паливом, для безпечних і захищених технологій, які використовуються атомними електростанціями, а також, якщо це технічно здійсненно та економічно ефективно, продовження терміну служби атомних електростанцій, які працюють відповідно до найвищих стандартів безпеки. Країни підтримуватимуть відповідальних членів, які досліджують нове цивільне розгортання ядерної зброї.
Підписантами декларації стали 22 країни: Сполучені Штати, Болгарія, Канада, Чехія, Фінляндія, Франція, Гана, Угорщина, Японія, Республіка Корея, Молдова, Монголія, Марокко, Нідерланди, Польща, Румунія, Словаччина, Словенія, Швеція, Україна, Об’єднані Арабські Емірати та Велика Британія.
Звертаючись до питання фінансування, Джон Керрі, посланник президента США Джо Байдена з питань клімату, сказав, що доступні "трильйони доларів", які можна використати для інвестицій в ядерну енергетику, повідомляє NYT. За його словами наука показала, що світ не може досягти чистого нуля викидів 2050 року без ядерної енергії.
Президент Франції Емманюель Макрон під час саміту заявив, що атомна енергетика, включаючи невеликі модульні реактори, є "незамінним рішенням" у боротьбі зі зміною клімату.
Макрон, прем'єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон та інші лідери закликали Світовий банк і міжнародні фінансові установи допомогти фінансувати ядерні проєкти.
Крістерссон сказав, що уряди повинні "взяти на себе роль у розподілі фінансових ризиків для посилення умов і надання додаткових стимулів для інвестицій в атомну енергетику".
Папа Римський підтримав заклики до припинення використання викопного палива у своєму посланні на COP28. Про це повідомляє BBC.
У своїй широкій заяві Папа Франциск закликав до припинення використання вугілля, нафти та газу, а також до зміни способу життя заради порятунку планети. Він також попросив про списання боргів бідним країнам, які постраждали від зміни клімату.
Через хворобу понтифік не зміг бути присутнім на саміті в Дубаї. Замість нього кардинал П'єтро Паролін виступив з рішучою заявою про вплив зміни клімату на світ і про те, що світові лідери повинні зробити для розв'язання цієї проблеми.
В основі промови була думка про те, що зміна клімату сигналізує про необхідність серйозних політичних змін. У заяві Папа піддав критиці спроби перекласти провину за екологічну та кліматичну кризи на бідних і високий рівень народжуваності.
Він також виділив найбільші країни-виробники вуглекислого газу, які "несуть відповідальність за глибоко тривожний екологічний борг".
За його словами, було б справедливо, якби ці країни сплачували фінансові борги бідних народів через надмірне використання ними викопного палива.
Фото: reuters