Згідно з результатами щоквартального опитування керівників підприємств, що проводиться Національним банком України, в II кварталі 2023 р. бізнес уперше з початку повномасштабної війни очікує зростання ділової активності в наступні 12 місяців. На тлі уповільнення фактичної інфляції та зміцнення курсу гривні на готівковому сегменті валютного ринку тривало поліпшення інфляційних очікувань (46.6% опитаних підприємств уважають, що інфляція в наступні 12 місяців не перевищить 15.3%) та послабились очікування щодо рівня девальвації національної валюти (середнє значення обмінного курсу, на яке респонденти очікують через 12 місяців, становить 40.4 грн/дол. США).
Показовим є той факт, що оцінки респондентів щодо поточного фінансово-економічного стану власних підприємств залишаються негативними: баланс відповідей становив "мінус" 11.1% порівняно з "мінус" 16.9% в I кварталі. Також песимістичними, хоча й суттєво кращими ніж в I кварталі, залишаються оцінки щодо інвестиційних видатків на будівельні роботи: баланс відповідей "мінус" 2.3% (в I кварталі – "мінус" 17.8%). Водночас бізнес прогнозує стрімке зростання обсягів виробництва товарів і послуг в Україні в наступні 12 місяців: баланс відповідей становив 17.3% порівняно з "мінус" 16.7% в I кварталі. Зростання очікують підприємства всіх напрямів і видів економічної діяльності, розмірів за кількістю працівників та більшості областей. Таке зміщення позитивних оцінок у майбутнє може бути викликано тим, що опитування проводилося напередодні початку українських контрнаступальних операції на півдні та сході (в період з 2 до 31 травня 2023 року), в період, що характеризувався наявністю завищених очікувань щодо швидких результатів контрнаступу.
Читайте також: Україна вже залучила 22 млрд грн на проєкти відновлення
Як зазначалось раніше, матеріалізувався ризик виходу Росії із “зернової угоди”. Україна не має прямих зобов’язань перед країною-терористом (були підписані окремі тристоронні угоди між Україною, Туреччиною та ООН та РФ, Туреччиною та ООН) та вже оголосила про готовність продовжити функціонування зернового коридору без участі РФ. Водночас реалізація такого сценарію виглядає малоймовірним через суттєве зростання воєнних ризиків для суден, що залучені в перевезеннях в межах зернового коридору. Наприклад, за даними Reuters, міжнародні страхові компанії вже розглядають можливість припинення страхування для будь-яких суден, які бажають плисти в Україну після того, як Росія 17 липня вийшла із "зернової угоди".
Враховуючи те, що за час роботи зернового коридору, Україні вдалося експортувати з його допомогою близько 33 млн тонн зерна, що у вартісному обсягу становить близько 11.5 млрд дол. США, припинення роботи зернового коридору може мати відчутні негативні наслідки для відновлення зростання економіки та стану валютного ринку.
За повідомленням міністерства фінансів, за січень-червень 2023 року загальна сума касових видатків загального фонду державного бюджету становила 1408,3 млрд грн. Зокрема, у червні видатки становили 265,1 млрд гривень. З огляду на режим воєнного часу, видатки спрямовувалися майже виключно на військові та соціальні цілі, а також на обслуговування державного боргу Так, основними статтями видатків загального фонду державного бюджету були:
Читайте також: Уряд визначився з пріоритетами розвитку України
Під час чергового аукціону з розміщення державних цінних паперів, який відбувся 18.07.2023, міністерство фінансів залучило для фінансування державного бюджету 5,7 млрд гривень на строки від 1 до 3 років за ставками від 18,3% до 19,75%.
Найбільший попит в інвесторів мали гривневі папери із погашенням у січні 2025 р. та лютому 2026 р. (запозичено 2,5 та 3,2 млрд гривень відповідно). Середньозважений рівень дохідності нових гривневих запозичень становив 19,38%.
Скорочення попиту на іноземну валюту на МВРУ з боку клієнтів банків на тлі сталого обсягу її пропозиції обумовило зменшення чистого продажу іноземної валюти Національним банком з метою збалансування ринку до 401 млн доларів США минулого тижня (порівняно із 472 млн доларів США тижнем раніше). У першому півріччі 2023 року чистий продаж іноземної валюти Національним банком становив 12,3 млрд доларів США, що відповідає близько 2 млрд доларів США на місяць.
При цьому, обсяг міжнародних резервів України залишається достатнім для задоволення потреб країни в іноземній валюті та підтримки стабільності на валютному ринку. Так, станом на 1 липня 2023 року міжнародні резерви України, за попередніми даними Національного банку, зросли до 39 млрд дол. США (+4,5% за місяць), що забезпечує фінансування 5,2 місяця майбутнього імпорту.
Показники адекватності капіталу банків за результатами червня збільшилися до 23,8% для регулятивного (у травні – 22,8%) та 14,5% - для основного капіталу банків (у травні – 14,3%). Відповідні значення перевищують мінімальні нормативні вимоги (10% та 7% відповідно) та виступають запобіжником щодо негативного впливу воєнних дій на платоспроможність банківської системи.
Читайте також: В умовах воєнного часу держава перезапустить програму іпотечного кредитування
При цьому, обсяг ліквідності банківського сектору (у формі залишків на коррахунках та у депозитних сертифікатах НБУ) збільшився до майже 700 млрд грн, з яких понад 500 млрд – у депозитних сертифікатах НБУ. Основним чинником підтримки високого рівня банківської ліквідності виступали витрати з Єдиного казначейського рахунку уряду, тоді як інтервенції Національного банку з продажу іноземної валюти та відплив готівки у позабанківський обіг зменшували обсяг вільної ліквідності в банківській системі.
Надлишок ліквідності обумовлює низький попит банків на кредити рефінансування – залишок заборгованості платоспроможних банків за ними скоротився до 5 млрд грн.
На умовах програми "Доступні кредити 5-7-9%" минулого тижня банками було видано 631 пільговий кредит на загальну суму 2,2 млрд грн, з них більш ніж половина – державними банками. Загальна кількість виданих кредитів з початку широкомасштабних воєнних дій на території України за програмою перевищила 32 тисячі на загальну суму понад 126 млрд гривень. З огляду на пріоритетність цілей воєнного часу левову частку кредитів (близько ¾) було видано банками на підтримку с/г виробництва та антивоєнні цілі.
Спеціально для Еспресо.
Про автора: Богдан Данилишин, професор Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, ексголова Ради НБУ.