Щонайперше — політика Перемоги вимагає змін у підходах, які сповідує влада.
Адже у влади — важелі, повноваження, ресурси, ДБР і марафон.
Але перемогти ми зможемо лише як суспільство.
Тому ми повинні, координуючи зусилля, домогтися зазначеної зміни у підходах.
Читайте також: Визначеність проти невизначеності. Що грає на руку диктатурам
Є кілька напрямків, від яких напряму залежить ефективність України як держави у здобутті Перемоги.
Переведення на "воєнні рейки" промисловості, науки, культури – підпорядкувати потребам Перемоги виробництво, розробки та масовий культурний продукт
Залучення усіх спроможних на потреби виживання України: політиків, експертів громадянського суспільства, друзів України.
Читайте також: Легковажність і популізм працюють на короткій дистанції
Залучення, а не відштовхування проукраїнських сил - для підтримки ЗСУ і контролю за системою
Забезпечення потреби захисників напряму громадами
Прозорість рішень органів місцевого самоврядування
Організація і "масштабування"- за затвердженим державою стандартом - підготовка (фізична/тактична, такмед, БПЛА тощо).
Об'єднання навколо підтримки фронту, підготовки та перепідготовки до ефективнішої боротьби.
Волонтерство — грошима, часом, роботами.
Особиста участь в ініціативах допомоги фронту.
Загалом, правилом для кожного має стати "Ні дня без допомоги фронту". А щоб усі не робили усе — має бути чітка поінформованість про потреби, а не замовчування проблем.
Кожен із напрямків потребує детального розписування і донесення до влади.
Про автора. Ростислав Павленко, український політик, політолог, політтехнолог, викладач. Народний депутат України IX скликання
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.