Про війну й совість

1. Клінтон визнав свою помилку щодо позбавлення України ядерної зброї, котре обернулося сьогодні неймовірною трагедією.

2. Меркель своїми поступками Путіну, особливо, відмовою прийняти Україну в НАТО, цинічними іграми з Північними потоками вселила в нього впевненість, що заради України ніхто на ускладнення з ним не піде й можна дозволити собі збройну агресію. Вона, щоправда, помилковості своєї політики не визнає, й це характеризує фрау не ліпшим чином.

Проте, обидва державні діячі турбувалися (і мали так чинити) в першу чергу, про власні народи, а не про українців.

Розворот на 180 градусів, котрий Зеленський здійснив у своїй політиці після 24.02.22, погодьтеся, автоматично означає, що попередній курс — на примирення з Путіним, гальмування реформ армії та її переозброєння, саботаж підготовки до московитської військової інвазії — був глибоко помилковим

Читайте також: Про принципову різницю між "про*балі" і саботажем

3. Зеленський такого виправдання не має. А розворот на 180 градусів, котрий він здійснив у своїй політиці після 24.02.22, погодьтеся, автоматично означає, що попередній курс — на примирення з Путіним, гальмування реформ армії та її переозброєння, саботаж підготовки до московитської військової інвазії — був глибоко помилковим, якщо не відверто злочинним. Він призвів до втрат десятків, якщо не сотень, тисяч життів, окупації (сподіваюся, не назавжди) величезних територій й неймовірних страждань наших людей. Не кажу вже про зруйновану економіку.

Ви чули від президента хоч слово вибачень за це? Я — ні.

Джерело

Про автора. Карл Волох, політаналітик, блогер.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.