Що єднає переважну більшість росіян — путінців та антипутінців, солдатів та поетів, руських та неруських, "лібералів" та "консерваторів", "яструбів" та "голубів", -- це повна відсутність емпатії.
А це наслідок відсутності рефлексії (навіть люди з високим рівнем когнітивного розвитку його якщо й мали, то втратили).
А це наслідок суспільної деградації, помноженої на відсутність особистої духовної стійкості.
Що єднає переважну більшість росіян — путінців та антипутінців, солдатів та поетів, руських та неруських, "лібералів" та "консерваторів", "яструбів" та "голубів", -- це повна відсутність емпатії
Читайте також: Росія ніколи не була демократичною і не стане такою
Якщо суспільство систематично архаїзується, занурюючись у "червону" парадигму (право сили, централізована імперія, тюремна культура виживання внизу й домінування нагорі, авторитаризм, тиранія, егоїзм, насильство, поклоніння силі, культ минулого й мертвих), то ця парадигма приймається всіма свідомо чи несвідомо — щоб не висовуватись, щоб не потрапити під каток.
"Помри ти сьогодні, а я завтра." "Тільки не мене, а з іншими хай буде що буде". Потрібна велика особиста духовна сила й потужна рефлексія, щоб вирватися з цього. Лише одиниці на це здатні.
Про автора. Валерій Пекар, викладач Києво-Могилянської академії
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.