У західній пресі роздувають істерію: ЗСУ виснажують війська і боєприпаси під Бахмутом, в армії знищені кадрові офіцери й тепер тільки мобілізовані, ЗСУ не бережуть снаряди й навпаки, у ЗСУ колосальний брак снарядів, США тиснуть на Україну відступити з Бахмута, контрнаступ буде не можливий. Все це повна дурниця. Зараз, наскільки можливо, спробую пояснити чому ситуація є навіть кращою, чим можна було очікувати.
Спочатку два цікавих моменти:
1.Росіяни почали нову хвилю мобілізації. При чому це дійсно дуже болюче питання для населення. Це погана новина для нас. З усім тим, в них є важливий аспект: втрати значить дійсно велетенські, і є причина спішити з мобілізацією. Тоді як ми вступаємо у квітень з успішно проведеною мобілізацією (хай і не без гріхів), сформованими та навіть навченими бригадами, забезпеченими технікою і боєкомплектом. Росіяни ж вступають з виснаженими військами й початком нової хвилі мобілізації, після якої ще мінімум 2 місяці потрібні на навчання.
2.Російські воєнкори в один голос сумно заговорили про наш контрнаступ. Вони стверджують, що ми вже нагромадили дуже серйозні війська для цього, і проводили розвідку боєм на Запорізькому напрямі.
Читайте також: Путінська війна з втраченими цілями
А тепер про стратегічну оцінку ситуації. Росіяни загнали себе в пастку Бахмута. Вони самі з нього зробили цінність і тепер не можуть дозволити собі перестати його штурмувати. Хоча стратегічно є інші важливі напрями: це Кремінна та Вугледар. В обох цих напрямах прорив буде серйозно загрожувати нашій обороні. Під Кремінною прорив на Лиман і далі на Слов'янськ поставить під загрозу всю оборону Сіверська і Бахмута в тому числі. Прорив під Вугледаром поставить під загрозу оборону Авдіївки, Мар'їнки та інших пунктів під Донецьком. Тоді як прорив і захоплення під Бахмутом ніякої особливої загрози не створюють.
Росіяни загнали себе в пастку Бахмута. Вони самі з нього зробили цінність і тепер не можуть дозволити собі перестати його штурмувати. Хоча стратегічно є інші важливі напрями: це Кремінна та Вугледар. В обох цих напрямах прорив буде серйозно загрожувати нашій обороні
Саме тому на Бахмут були кинуті "вагнера", як не регулярні й не елітні війська, тоді як Кремінну та Вугледар штурмують саме елітні ДШВ та морська піхота. Однак Вагнер в Бахмуті провалився і тому зараз туди перекинули два десантні полки, і таким чином, зменшили тиск на ключових напрямах Кремінна та Вугледар. В результаті окупанти скували свою ініціативу і їм бракує сил для досягнення прориву.
Читайте також: Про наслідки Бахмута
Водночас ми напередодні хорошої погоди зібрали резерви, техніку і снаряди. Зараз окупанти панічно бояться напряму нашого удару. Таких напрямів є три. Перший — це через Кремінну на Сватове або Старобільськ — це поставить в складну ситуацію окупантів в Лисичанську і Сєвєродонецьку, і змусить їх показувати чергові жести доброї волі. Другий — це з під Вугледара на Волноваху і Маріуполь, що поставить під загрозу весь їх південний коридор і вже навіть важко оцінити моральний удар по противнику у випадку нашого повернення Маріуполя. Третій напрям — це Мелітополь, з перспективою вторгнення в Крим.
Фактично, окупати, застрягши в Бахмуті, не змогли зменшити загрозу цих наших ударів. Якби вони сконцентрували всі сили саме на Кремінній чи Вугледарі, то кількість напрямів нашого контрнаступу могла б серйозно зменшитись, а відповідно, окупантам легше було б готувати оборону. Зараз же вони мусять тримати серйозні сили для оборони по кожному можливому напряму удару. І це ще додатково зменшує їх можливості наступати.
Тому сили є, зброя є, можливості є, навіть погода є. Бог за нас.
Про автора. Віктор Андрусів, політичний та громадський діяч, аналітик та публіцист
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.