Росіяни потрапили у пастку Бахмута

У західній пресі роздувають істерію: ЗСУ виснажують війська і боєприпаси під Бахмутом, в армії знищені кадрові офіцери й тепер тільки мобілізовані, ЗСУ не бережуть снаряди й навпаки, у ЗСУ колосальний брак снарядів, США тиснуть на Україну відступити з Бахмута, контрнаступ буде не можливий. Все це повна дурниця. Зараз, наскільки можливо, спробую пояснити чому ситуація є навіть кращою, чим можна було очікувати.

Спочатку два цікавих моменти:

1.Росіяни почали нову хвилю мобілізації. При чому це дійсно дуже болюче питання для населення. Це погана новина для нас. З усім тим, в них є важливий аспект: втрати значить дійсно велетенські, і є причина спішити з мобілізацією. Тоді як ми вступаємо у квітень з успішно проведеною мобілізацією (хай і не без гріхів), сформованими та навіть навченими бригадами, забезпеченими технікою і боєкомплектом. Росіяни ж вступають з виснаженими військами й початком нової хвилі мобілізації, після якої ще мінімум 2 місяці потрібні на навчання.

2.Російські воєнкори в один голос сумно заговорили про наш контрнаступ. Вони стверджують, що ми вже нагромадили дуже серйозні війська для цього, і проводили розвідку боєм на Запорізькому напрямі.

Читайте також: Путінська війна з втраченими цілями

А тепер про стратегічну оцінку ситуації. Росіяни загнали себе в пастку Бахмута. Вони самі з нього зробили цінність і тепер не можуть дозволити собі перестати його штурмувати. Хоча стратегічно є інші важливі напрями: це Кремінна та Вугледар. В обох цих напрямах прорив буде серйозно загрожувати нашій обороні. Під Кремінною прорив на Лиман і далі на Слов'янськ поставить під загрозу всю оборону Сіверська і Бахмута в тому числі. Прорив під Вугледаром поставить під загрозу оборону Авдіївки, Мар'їнки та інших пунктів під Донецьком. Тоді як прорив і захоплення під Бахмутом ніякої особливої загрози не створюють.

Росіяни загнали себе в пастку Бахмута. Вони самі з нього зробили цінність і тепер не можуть дозволити собі перестати його штурмувати. Хоча стратегічно є інші важливі напрями: це Кремінна та Вугледар. В обох цих напрямах прорив буде серйозно загрожувати нашій обороні

Саме тому на Бахмут були кинуті "вагнера", як не регулярні й не елітні війська, тоді як Кремінну та Вугледар штурмують саме елітні ДШВ та морська піхота. Однак Вагнер в Бахмуті провалився і тому зараз туди перекинули два десантні полки, і таким чином, зменшили тиск на ключових напрямах Кремінна та Вугледар. В результаті окупанти скували свою ініціативу і їм бракує сил для досягнення прориву.

Читайте також: Про наслідки Бахмута

Водночас ми напередодні хорошої погоди зібрали резерви, техніку і снаряди. Зараз окупанти панічно бояться напряму нашого удару. Таких напрямів є три. Перший — це через Кремінну на Сватове або Старобільськ — це поставить в складну ситуацію окупантів в Лисичанську і Сєвєродонецьку, і змусить їх показувати чергові жести доброї волі. Другий — це з під Вугледара на Волноваху і Маріуполь, що поставить під загрозу весь їх південний коридор і вже навіть важко оцінити моральний удар по противнику у випадку нашого повернення Маріуполя. Третій напрям — це Мелітополь, з перспективою вторгнення в Крим.

Фактично, окупати, застрягши в Бахмуті, не змогли зменшити загрозу цих наших ударів. Якби вони сконцентрували всі сили саме на Кремінній чи Вугледарі, то кількість напрямів нашого контрнаступу могла б серйозно зменшитись, а відповідно, окупантам легше було б готувати оборону. Зараз же вони мусять тримати серйозні сили для оборони по кожному можливому напряму удару. І це ще додатково зменшує їх можливості наступати.

Тому сили є, зброя є, можливості є, навіть погода є. Бог за нас.

Джерело

Про автора. Віктор Андрусів, політичний та громадський діяч, аналітик та публіцист