Чергова історія з "хорошими русскіми". The Atlantic опублікував статтю про ситуацію на літературному фестивалі World Voices, яка, таке враження, написана під диктування Маші Гессен. Стаття просто до неможливості маніпулятивна. Ну і це такий смішок над "балансом думок", де ніби-то думки беруться в різних сторін, але насправді стаття веде незмінно одну лінію.
Все більше в російських лібералів йде вже наратив "подвійної жертви". Вони не лише жертви страшного Путіна – вони вже жертви "жорстоких українців"
А я от думаю: все більше в російських лібералів йде вже наратив "подвійної жертви". Вони не лише жертви страшного Путіна – вони вже жертви "жорстоких українців". І тепер весь західний світ, який турбується про свободу слова, має боронити "русскіх" від цих "жорстоких" українців.
Читайте також: Ми боремося за незворотність
Чим не історія про "українців-нацистів", а? Шендерович уже прямо каже про "сплєскі нацизма". Інші кажуть те саме, тільки під іншим соусом.
І це не просто маячня, це вже якийсь ресентимент сотого рівня. Це вже плавна конвергенція з найгіршими формами роспропаганди.
Можна воювати чужими руками й чужими життями, і водночас називати тих, хто воює, нацистами. Чи принаймні жорстокими.
Те, що шлях до "їхньої" "демократичної" Росії сьогодні стелиться фізично через українські тіла, їх абсолютно не хвилює.
Можна воювати чужими руками й чужими життями, і водночас називати тих, хто воює, "нацистами". Чи принаймні "жорстокими". Так теж буває.
Бо в душі вони насправді бажають нам поразки. От воно що.
Про автора. Володимир Єрмоленко, письменник, голова Українського ПЕН
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.