Про це розповідає The New York Times.
"Уздовж більшої частини лінії фронту російської війни в Україні, коли одна сторона робить артилерійську атаку, інша стріляє у відповідь. Але не в Нікополі, місті в глибині південної сільської місцевості, де українська армія стикається з новою і неприємною перешкодою, готуючись до великого контрнаступу: атомна електростанція, яку російська армія перетворила на фортецю. Підконтрольний українцям Нікополь розташований на західному березі Дніпра. На протилежному березі знаходиться гігантська атомна електростанція — найбільша в Європі, — яку російська армія захопила в березні. Росіяни вели вогонь із прикриття з середини липня, надсилаючи ракети через річку на Нікополь та інші цілі", — пишуть у виданні.
The New York Times називає такі постріли росіян "безкоштовними", бо Україна не може випускати залпи снарядів у відповідь, використовуючи передові ракетні системи, надані США, які заглушили російські гармати в інших місцях на лінії фронту.
"Це може призвести до ризику ураження одного з шести реакторів з водою під тиском або високорадіоактивних відходів у сховищі. І Росія це знає", — додають у виданні.
"Вони там ховаються, щоб їх не вдарили, – каже мер Нікополя Олександр Саюк, — Інакше навіщо їм на електростанції? Використовувати такий предмет як щит дуже небезпечно".
Мешканці тікають з Нікополя через небезпеку як обстрілів, так і можливого витоку радіації. А ті, хто залишився, почуваються безпорадними, наче мішенями в тирі.
"Ми, як засуджені в’язні, які повинні просто стояти на місці і в них стріляють, — сказала місцева мешканка Галина Гращенкова, пенсіонерка, будинок якої постраждав від російської артилерії. - Вони стріляють по нас, і ми нічого не можемо зробити".
Атаки з атомної станції, яка стала центром війни, ускладнюють плани України на Півдні, оскільки просування Росії на Сході сповільнилося.
У міру посилення контратаки Запорізька атомна електростанція створює труднощі. Російські війська окупували ядерний майданчик із 4 березня, але почали використовувати його для артилерійських ударів лише три тижні тому, кажуть українські чиновники, приблизно тоді, коли HIMARS з’явився на полі бою. Захищені від вогню у відповідь, росіяни загрожують українським військам, які просуваються до дамби Нова Каховка на річці Дніпро, одного з останніх пунктів пропуску для російських поповнень.
Цю проблему доведеться вирішувати Україні, перекидаючи війська та техніку в зону контрнаступу.
"Можливості української армії для удару у відповідь у Нікополі обмежені. Однією з випробованих тактик є виконання точних ударів, які максимально уникають ризику пошкодження реакторів. Так, 22 липня українська військова розвідка повідомила про удар з безпілотника-камікадзе, який підірвав зенітну установку та реактивну систему залпового вогню "Град" і вбив солдатів у наметовому містечку приблизно за 150 метрів від реактора", — пишуть у виданні.
Лише прямий удар із потужної зброї міг би пробити бетонну оболонку реакторів, – сказав Дмитро Орлов, мер міста Енергодар, де знаходиться реактор. Але якщо це станеться, це загрожує плавленням або вибухом, який може поширити радіацію вітром в Україні та за її межами, як це сталося в Чорнобилі в 1986 році, найстрашнішій ядерній катастрофі у світі.
Інший ризик полягає в тому, що снаряд може влучити у високорадіоактивне відпрацьоване паливо, яке зберігається в бетонних каністрах, і поширити радіацію у відкритому повітрі, як брудна бомба.
Викликає також занепокоєння втома українських працівників диспетчерської на реакторі. Російські солдати піддали їх жорстоким допитам, у тому числі катуванням електричним струмом, підозрюючи в диверсії або в інформуванні українських військових про діяльність на станції, близько десятка зникли після викрадення.
Стежте за подіями в Україні та світі разом з Еспресо! Підписуйтесь на Telegram-канал: https://t.me/espresotb