Про це йдеться в указі №364/2023, що опублікований на сайті президента.
З майже 300 російських компаній, під санкції потрапили також шесть білоруських: Рогачовський завод "Діапроєктор", "Зеніт-БєлОМО", "Завод "Оптік", спільне білорусько-німецьке підприємство "Цейсс-БєлОМО", "Науково-виробничого центр багатофункціональних безпілотних комплексів" Національної академії наук Білорусі.
Крім того, підсанкційними стали дві казахстанські компанії. АТ "Тинис" виконує держзамовлення для Міноборони Казахстану, але її продукцію (засоби захисту) також закуповують силові органи Росії. Тоді як ТОВ "ІТС-Астана" є офіційним представником групи заводів зварювального устаткування "ІТС-Урал", провідного російського виробника і постачальника зварювального устаткування і витратних матеріалів, до складу якої входить завод в окупованому Сімферополі.
Під санкції також потрапив засновник грузинської авіакомпанії Georgian Airways LLС, яка у травні відновила польоти в Росію, Гаїашвілі Тамаз.
Санкції діятимуть упродовж 10 років з моменту їх запровадження. Вони передбачають блокування активів, припинення торговельних операцій і транзиту ресурсів, польотів і перевезень територією України.
Контроль за виконанням рішення Ради національної безпеки і оборони здійснюватиме секретар РНБО Олексій Данілов. Міністерство закордонних справ своєю чергою повинно поінформувати ЄС, США та інші іноземні держави про впровадження санкцій і порушити перед ними питання щодо запровадження аналогічних обмежень.