Про це повідомляє кореспондент Еспресо Дмитро Дідора.
Слухання стосувалося підозри з боку Бюро економічної безпеки (БЕБ) про вручення якої було повідомлено 3 листопада 2023 року. Ця підозра, вручена голові правління Полтавського ГЗК, стала третьою за останні 4 місяці.
БЕБ підозрює голову правління Полтавського ГЗК у внесенні нібито неправдивих відомостей в офіційні документи підприємства, що занизило рентні відрахування у 2018-2021 роках (ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 28, ч.1 ст. 366 КК України), що спричинило збитки для держави на суму 2,2 млрд гривень.
Під час судового засідання 13 листопада адвокати надали інформацію на підтвердження законності дій підприємства щодо нарахування рентних платежів у 2018-2021 роках, зокрема, судову практику інших підприємств і Полтавського ГЗК та експертні висновки.
Слідство ґрунтує свої підозри на тому, що у процесі первинної переробки залізної руди на виробництві Полтавського ГЗК не відбуваються якісні зміни мінеральних форм, агрегатно-фазового стану чи кристалохімічної структури корисних копалин, і що нібито базою оподаткування плати за користування надрами у зазначені роки відповідно до Податкового кодексу України мав би бути залізорудний концентрат, а не руда дроблена, як вважає Полтавський ГЗК й інші підприємства галузі.
Свідки у процесі пояснили процес нарахування рентних платежів та описали зміни, які відбуваються з корисними копалинами у процесі переробки, зазначивши, що Полтавський ГЗК сплачував рентні платежі згідно з законодавством - з видобутої руди. За словами технічних фахівців, залізорудний концентрат не є корисною копалиною, адже утворюється в результаті глибокого збагачення, відтак не міг оподатковуватися рентою.
Суд обрав запобіжний захід щодо голови правління Полтавського ГЗК у вигляді застави розміром близько 800 млн гривень.
Голова правління та його захисники планують оскаржувати високу суму застави у Київському апеляційному суді, а також подати скаргу до Вищої ради правосуддя на суддю Шевченківського районного суду міста Києва, який ухвалив дане рішення.
Полтавський ГЗК, у відповідь на рішення суду, оприлюднив свою позицію, зазначивши, що впродовж 2023 року Полтавський ГЗК та інші підприємства Ferrexpo в Україні зазнають необґрунтованого тиску з боку правоохоронних органів.
"Голова правління відкрито співпрацює зі слідчими органами, на підприємстві готові надавати всі необхідні документи згідно з офіційними запитами. Подібні дії з боку державних органів шкодять економіці регіону та держави й негативно впливають на інвестиційну привабливість України", - підкреслюють у пресслужбі Полтавського ГЗК, нагадуючи як через суддівську помилку по цій справі під час блокування рахунків підприємства, ухваленого Шевченківським районним судом міста Києва у лютому 2023 року, Полтавський ГЗК протягом двох тижнів не міг здійснити виплату заробітних плат і бонусів для майже 6 тисяч працівників підприємства і тисяч підрядників.
"Вкотре ініційована проти підприємства справа стала черговою спробою дестабілізувати роботу великого роботодавця та інвестора в українську економіку. Такі дії з боку правоохоронних органів призводять до зростання суспільної напруги на Полтавщині й дестабілізують економічну ситуацію в регіоні", - резюмують у заяві.