Про це повідомляє The Guardian.
Апеляційний суд Брюсселя постановив, що до 2030 року Бельгія повинна скоротити викиди парникових газів, які нагрівають планету, щонайменше на 55% порівняно з 1990 роком. До 2021 року Бельгія скоротила свої викиди лише на 24%.
Суд відкинув аргументи про те, що вплив Бельгії на кліматичну кризу обмежений її невеликим розміром, і визнав, що дотеперішнє управління кліматом порушувало права людини.
Закія Хаттабі, федеральний міністр з питань клімату, заявив, що це рішення - разом з очікуваною реакцією Європейської комісії на національний кліматичний та енергетичний план Бельгії - "є важелями для зміцнення та надання довіри до нашої кліматичної політики".
Тепер уряд повинен буде встановити ціль на 2030 рік на рівні не менше 55%, що є більш амбітною метою, ніж поточні зобов'язання на рівні 47% відповідно до правил ЄС щодо розподілу зусиль.
Вчені попереджають, що нової мети все одно буде недостатньо, щоб утримати екстремальні погодні умови від швидкого посилення жорстокості.
Аналіз, проведений Інститутом Грентема в березні, показав, що Бельгії доведеться скоротити викиди щонайменше на 61% до 2030 року, щоб утримати планету від нагрівання на 1,5 градуса вище доіндустріальних температур.
У перерахунку на одну особу бельгійці є одними з найбільших забруднювачів на планеті. Але їхні амбіції щодо очищення економіки відстають від сусідів. Нідерланди планують скоротити викиди на 49% до кінця десятиліття, Франція - на 50%, Німеччина - на 65%, а Великобританія - на 68%.
У п'ятницю, 1 грудня, на кліматичному саміті ООН прем'єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак пообіцяв виділити 2 мільярди доларів і зіткнувся з критиками, які звинувачують його в підриві позицій країни після того, як він скоротив заходи, спрямовані на досягнення нульового рівня викидів парникових газів.