Чому євроінтеграція не може бути швидкою - пояснення політологині

Про це докторка філософії у галузі соціальних та поведінкових наук, політологиня Мирослава Майніна розповіла у проєкті "Євроінтеграція" на Еспресо. 

Мирослава Майніна наголошує, що досвід Румунії та Болгарії показав: поспішна євроінтеграція без ефективної роботи інституцій може створити проблеми вже після набуття членства.

За її словами, якщо країна прагне отримати якісне законодавство, а не лише формально виконати вимоги Брюсселя, процес неминуче буде тривалим. 

"Не варто очікувати, що все буде швидко. Умовно, навіть аби розробити, ухвалити, прийняти законодавство, якщо ми хочемо мати не просто щось, а дійсно якісне законодавство, яке ми потім зможемо використовувати, а не розуміти, що десь щось не так прийняли, і може там треба ще переглянути і ще раз внести правки. На це потрібен час. Аби це законодавство запрацювало, так само потрібен час. І потрібно розуміти, що дуже хороший приклад є для України, аби врахувати і не робити помилок, це приклад Румунії і Болгарії, оцього швидкого вступу. І це, власне, приклад якраз з тих сфер, які належать до кластеру основи Верховенства права і роботи антикорупційної інфраструктури", - зазначила вона.

Як приклад політологиня навела Румунію та Болгарію, які відносно швидко пройшли шлях до членства в ЄС. За її словами, обидві країни оперативно ухвалили необхідні закони у сферах верховенства права та боротьби з корупцією, однак на практиці ці механізми не запрацювали належним чином. 

"Коли Румунії і Болгарії вступали в Європейський Союз. Вони так само досить швидко розробили і ухвалили це законодавство. І Європейський Союз прийняв це ухвалене законодавство. Ну, по суті, вони, як в європейських інституціях люблять говорити tick the box, тобто поставили галочку виконано напроти цих пунктів. Але по факту система не запрацювала. Вони так само як мали проблеми з судами, так вони і залишились. Так само і з корупцією. І тому вже після набуття членства всі розуміли, що щось працює не так і несправедливо, що з більш, скажімо, старших членів Європейського Союзу вимагають якісь стандарти. А тут є дві нові держави, які, вирішили проскочити. Це не подобалось нікому", - розповіла вона.

Після вступу Румунії та Болгарії Євросоюз був змушений запровадити спеціальний механізм співпраці та моніторингу, який дозволяв постійно оцінювати, як працюють нові правила та чи дійсно відбуваються реформи.

За словами Майніної, нині Європейський Союз враховує цей досвід, а Україна та Молдова проходять шлях до членства вже з урахуванням попередніх помилок.

"І тоді розробили механізм співпраці моніторингу для цих держав, коли Європейський Союз системно перевіряв, як це функціонує, і як це нове законодавство намагаються впровадити, аби воно дійсно працювало не просто було, як закон надрукований або виставлений гарно на якомусь сайті вже зараз. І, власне, таким чином Європейський Союз стимулював Румунію і Болгарію боротися з боротися з корупцією. Але вже це вже після набуття членства. Тому це таке врахування помилок у випадку з Україною, і ми зараз проходимо з Молдовою разом цей шлях до членства Європейського Союзу, аби не було цієї проблеми, подивитися, як же буде система працювати", - наголосила вона.

• У понеділок, 15 червня, усі держави Євросоюзу офіційно погодили відкриття для України та Молдови першого кластеру переговорів про вступ до ЄС