Голова громадської ініціативи “Голка” Ірина Федорів виграла суд у нардепа Горобця

Про це йдеться у рішенні Київського апеляційного суду від 21 березня, яке отримала громадська ініціатива “Голка” (Колегія суддів: В. Соколова, Т. Невідома, Н. Поліщук).

Народний депутат Горобець, який у Верховній Раді представляє Приірпіння (95-й мажоритарний округ), подав позов на початку 2023 року і вимагав спростувати інформацію, яку Федорів оприлюднила на “Українській правді”. У її блозі мова йшла про роль політиків регіону у дерибані Біличанського лісу, який став лінією оборони міста Києва під час наступу на столицю росіян у 2022 році.
Нардеп Горобець намагався довести, що слово “мародер” та інші звороти не можна використовувати по відношенню до нього і його дій та вимагав моральну шкоду у розмірі 2 гривні. Горобець зробив лінгвістичну експертизу і виграв у Ірпінському суді в першій інстанції.

У рішенні Київського апеляційного суду йдеться, що Ірпінський міський суд помилково зробив висновок, що написана Федорів інформація не була оціночним судженням і зазначив, що розмір моральної шкоди, яку вимагає нардеп – 2 гривні, свідчить про відсутність моральної шкоди: “Суд вважає необґрунтованим висновки наведені експертами про відсутність в оприлюднених висловлюваннях маркерів суб’єктивності. Позовні вимоги Горобця Олександра до Федорів Ірини, товариства “УП Медіа” про захист честі, гідності та ділової репутації, визнання інформації недостовірною та її спростування, визнання висловлювання думки такою, що вжита в грубій, принизливій та непристойній формі, стягнення моральної шкоди – залишити без задоволення”.
З нардепа Горобця, якого представляла в суді депутатка Ірпінської міської ради Яна Горобець (“Слуга Народу”), стягнуть майже 20 000 гривень на користь Ірини Федорів та “Української правди”. 

“Я дякую Bihus.Info, які надали мені адвоката Юрія Мельника. Він блискуче себе проявив. Дії нардепа і тиск на ЗМІ – мене не дивують. Це класика в усі часи. Більше мене дивує, що перед тим, як подати до суду народний депутат звернувся до Комісії журналістської етики і там провели засідання втемну – мене не інформували. Так мало того, що мене там визнали порушницею, так ще й рекомендували “Українській правді” обмежити доступ до мого блогу про Горобця. Це в рішенні Комісія написала чорним по білому. Коментар з цього приводу вони у мене не брали. Ті, хто говорять про стандарти, мають розуміти, що питати другу сторону – от це і є стандарт. Рішення Комісії журналістської етики екс-мер Ірпеня Володимир Карплюк використав потім для брудної інформаційної кампанії проти мене. Тому рішення суду – це лакмус не лише для політичної системи. Переконана, є над чим подумати й журналістській спільноті”, - зазначає Ірина Федорів.

Федорів додає, що у своєму блозі писала про місцевих політиків, які 17 років, намагаються роздерибанити Біличанський ліс: “Я ще у 2022 році писала про те, що вони спробують скасувати президентський указ про присвоєння столичному лісу, який межує з Ірпенем, найвищого природоохоронного статусу нацпарку, і знайдуть того, хто це зробить. Так і сталося. Вони знайшли перевзутий московський патріархат, який торік подав позов до Верховного Суду і вимагав скасувати президентський указ, бо в них в лісі ділянка. Їм, на щастя, відмовили. Але зараз ситуація критична. Ліс, який став лінією оборони столиці, можуть знищити. Коцюбинська рада готує слухання і знову намагається захопити ліс. І те, що це відбувається саме зараз – не випадково. Парламент ухвалив закон 12089, який обнуляє претензії до дерибанників лісів та узбереж, якщо їх вкрали у держави чи громади понад 10 років тому. Дерибанники на цей закон чекали. Зараз громадяни збирають підписи під зверненням до Володимира Зеленського і вимагають вето. Нашу боротьбу, яку ми ведемо 17 років, не можна взяти і обнулити, тому я закликаю підписати петицію”.

Ветувати цей проєкт вимагають десятки громадських організацій та низка відомих українців – Ада Роговцева, Ігор Кондратюк, Тарас Тополя, Валерій Пекар, Анна Гопко, Ігор Луценко та інші.

Нагадаємо, 2008 року депутати Коцюбинської селищної ради роздали ділянки у столичному лісі самі собі та родичам. Прокуратура скасувала більшість актів права власності на землю і продовжує цю роботу в судах.

У 2014 році після Революції Гідності був підписаний президентський указ, який надав лісу найвищий природоохоронний статус національного парку. 

У 2021 році межу нацпарку позначили на кадастровій карті. Після цього Київська облрада затвердила нову схему Київщини, якою захопила частину міста Києва. Згодом депутати облради намагалися змінити це рішення. Тоді забракло голосів – їх не дали депутати “Слуги народу”, пов’язані з Олександром Дубінським, якого судять за державну зраду. Згодом на підставі рішення облради Бучанська райрада теж ухвалила рішення, де по суті окреслені нові межі селища Коцюбинське за рахунок столичного лісу. Київ подав до суду, щоб скасувати ці рішення в судовому порядку.

Скрін з документу Коцюбинської ради, де зображена карта, 
на якій територія Біличанського лісу включена у межі селища

У 2024 році Верховний Суд визнав, що Біличанський ліс – це територія міста Києва. Про це йдеться у постанові Верховного Суду, яку приймала колегія суддів у складі: Андрія Рибачука, Наталії Коваленко та Анни Бучик. Цього ж року суд апеляційної інстанції своїм рішенням підтвердив, що земля під трасою Новобіличі-Ірпінь (Р-30) також належить столиці.