Може викликати сліпоту, дефекти кінцівок і обличчя: чи загрожує Україні проказа, що нещодавно повернулася в Європу

Еспресо розповідає, що таке проказа, як нею можна заразитись, як лікувати і чи загрожує хвороба українцям.

Що таке проказа

Проказа  –  це хронічне інфекційне захворювання, яке спричиняє бактерія Mycobacterium leprae. Про це для Еспресо розповіли в Центрі громадського здоров'я України. 

"Хвороба має дуже повільний перебіг: інкубаційний період може тривати від кількох до 20 років. Симптоми розвиваються повільно і можуть включати появу стійких плям або вузликів на шкірі, оніміння, поколювання або втрата больової/температурної чутливості окремих ділянок через ураження периферичних нервів, у запущених випадках формується ураження очей, слизових оболонок, деформації кінцівок", – зазначили у ЦГЗ.

Проказа належить до групи забутих тропічних хвороб. Саме слово лепра (проказа) походить від давньогрецької Λέπρα - "хвороба, яка покриває шкіру лускою".

Упродовж всієї історії людей, хворих на проказу, називали прокаженими. У XXI столітті цей термін став менш актуальним, внаслідок зменшення числа хворих на проказу. Крім того, зараз називати так пацієнтів не заведено, в деяких країнах рекомендують не використовувати слово "проказа", віддаючи перевагу поняттю "хвороба Гансена".

Історія хвороби

Науковці довели існування прокази ще в ІІІ тисячолітті до н. е, коли хвороба мігрувала з Африки до Індії. А найдавнішим задокументованим свідченням про лепру є скелетні останки, виявлені у 2009 році. Вони датовані ІІ тисячоліттям до нашої ери.

За біблійними переказами, сирійський воєначальник Ноєман страждав на проказу. Пророк Єлисей передрік йому, що якщо він сім разів зануриться у води річки Йордан, то вилікується. Ноєман так і зробив, завдяки чому зцілився. У Євангелії від Луки сказано, що Ісус Христос зцілив спочатку одного прокаженого, а пізніше взагалі десять таких хворих. Священники, за свідченням Біблії, обстежували хворих на проказу та на інші хвороби й тримали їх під наглядом протягом тижня. Якщо хвороба підтверджувалася, їх оголошували нечистими та ізолювали від суспільства, змушуючи носити вбрання з особливими прикметами. 

Найстарші вогнища хвороби існували в Європі, Азії, Африці, Америці та, навіть, на Тихоокеанських островах. Проникненню хвороби з одних регіонів  в інші сприяли торгівля та війни. Велике значення у її поширенні мали, зокрема, Хрестові походи на Близький Схід, де проказа тоді була гіперендемічною (постійний високий рівень захворювання – ред.). 

Хворі мали явні ознаки каліцтва, а їхні обличчя зазнавали характерних змін. Через це в Європі дуже швидко сформували заходи ізоляції – хворих розміщували в спеціальних будинках – лепрозоріях. Тільки у Франції XIII століття налічувалося понад 2000 лепрозоріїв, а ще багато притулків існувало при монастирях. 

Проказа у Середні Віки не шкодувала і відомих людей. Через цю хворобу померли, зокрема, король Франції Людовик XI Розсудливий, король Португалії Афонсу II, поет Жан Бодель та інші.

У XVII-XVIII століттях проказа майже повністю зникла з Європи. Це сталося внаслідок переходу на більш збалансовану їжу. Швидше за все, до практично повного зникнення прокази серед європейців призвело завезення картоплі з Америки і поява її в раціоні. 

Проказа у 2025 році

Хвороба Гансена все ще зустрічається в більш ніж 120 країнах, причому щороку реєструється понад 200 тисяч нових випадків. Проказа є найбільш частою причиною каліцтв кисті та третьою за частотою інфекційною причиною сліпоти.

Лепра зустрічається на всіх континентах, але найпоширеніша у країнах Африки, Азії, Центральної та Південної Америки. Зараженню сприяють погане харчування, авітамінози, антисанітарія, скупчення великої кількості населення в одному місці. Ймовірність зараження збільшується пропорційно до тривалості контакту з хворим. 

У грудні 2025 року Міністерство охорони здоров’я Румунії повідомило про два підтверджені випадки прокази (лепри, хвороби Гансена) та ще два підозрілі випадки, які перебувають під клінічним і епідеміологічним наглядом, повідомили у Центрі громадського здоров'я України. 

"Усі випадки зафіксовані серед жінок, родом з Індонезії, які працювали в одному спа-салоні в місті Клуж-Напока. Один із випадків пов’язаний із нещодавнім перебуванням у країні походження, де близька родичка пацієнтки лікується від прокази", – зазначили в ЦГЗ.

Румунська влада наголошує, що ситуація контрольована, а до її оцінки залучені Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) та Європейський центр з контролю та профілактики захворювань (ECDC). Останній до цього випадок лепри в Румунії був зареєстрований ще у 1981 році.

У Хорватії нещодавно підтверджено один завізний випадок прокази із Непалу.

Як можна заразитися проказою

Проказа уражає людей в будь-якому віці, але випадки хвороби у немовлят надзвичайно рідкісні. Чоловіки хворіють частіше, ніж жінки. Крім того, проказа також зустрічається частіше серед тих, хто живе в бідності. 

Інкубаційний період може тривати від 6 місяців до декількох десятиліть (у середньому 3-5 років). Хвороба розвивається поступово. У деяких хворих може спостерігатися підвищення температури тіла, слабкість, біль у суглобах, в інших гарячка відсутня, відзначається анемія, слабкість, сонливість.

У Центрі громадського здоров'я України зазначили, що проказа має низьку контагіозність (властивість передаватися – ред.). Хвороба не передається через короткочасні побутові контакти, рукостискання, обійми, користування спільними предметами, їжею або водою.

"Передача можлива лише при тривалому та тісному контакті протягом місяців або років з нелікованою людиною, зазвичай у побутових умовах. Після початку лікування пацієнт швидко перестає бути заразним", – пояснили в ЦГЗ.

У Європі лепра трапляється рідко, переважно як завізне захворювання з ендемічних регіонів Азії, Африки та Латинської Америки.

"На даний час проказа є виліковною хворобою. За підтримки ВООЗ уже багато років використовується стандартна багатокомпонентна антибактеріальна терапія. На жаль якщо лікування почалося пізно, то утворені дефекти кінцівок або обличчя не коригуються", – зазначили в ЦГЗ.

Проказа в Україні й де єдиний лепрозорій

В Україні на сьогодні діє один лепрозорій. Ця медична установа розташована на Одещині. Лепрозорій, розрахований на сотню місць, був створений у 1945 році на місці колишньої німецької колонії. Нині ця будівля не використовується.

На території лепрозорію є своя котельна, станція, пральня, каналізаційна помпова станція. Продукти життєдіяльності хворих фільтруються, їх не дозволено викидати ні в море, ні в ґрунтові води. 

21 червня 2024 року був виданий наказ Міністерства охорони здоров'я про реорганізацію лепрозорію та приєднання закладу до Одеського національного медичного університету.

Станом на кінець 2024 року в Україні офіційно проживали три особи з діагностованими наслідками перенесеної лепри. Усі пацієнти проживали компактно та перебували під постійним медичним наглядом. Протягом 2025 року нових випадків лепри в Україні не зареєстровано.