Наші сім років із Зеленським більше нагадують шлюб з розрахунку, - Данилюк-Ярмолаєва про опитування КМІС
Українці демонструють запит не стільки на радикальну зміну влади, скільки на її ефективність і відповідальність
Таку думку висловила журналістка та ведуча Еспресо Марина Данилюк-Ярмолаєва у проєкті "Тепер головне" на Еспресо.
Журналістка зазначила, що високий рівень довіри до президента Володимира Зеленського не означає його безумовної популярності, а радше відображає його роль як символу держави під час війни.
"Цікаві цифри ти показав, коли люди хочуть однозначно все замінити і президента, і уряд, і Верховну Раду. І отут я хочу уточнити, чому ж вони хочуть заміни Зеленського. Справа в тому, що сім років наших із Зеленським, вони більше нагадують шлюб з розрахунку. Коли якби і піти хочеться, але все-таки ти змушений лишатися у рамках цієї системи. От так, як ти кажеш, високий рівень довіри до Зеленського, він пов'язаний не з тим, що його люди обожнюють, а просто це все-таки наш символ, це людина, яка очолює країну під час війни, і тому це єднання двокола прапора. І якщо ми подивимося рейтинги довіри стосовно нього, то вони справді високі", - сказала вона.
Марина Данилюк-Ярмолаєва також наголосила на якості роботи парламенту, зазначивши, що нові політичні фігури часто стають відомими через скандали, а не через законодавчу діяльність.
"І в цьому опитуванні КМІС там було дуже цікаве питання із двох частин, де людей запитували, чи хочуть люди, наприклад, щоб президент більше втручався у роботу Верховної Ради. Так от, я для себе це розтлумачила, що люди не хочуть узурпації влади у Верховній Раді, але вони чітко розуміють, що нинішня влада несуб'єктна і там зберігає владу монобільшість. Монобільшість - це партія президента, і тому це, по суті, була відповідь, що ми хочемо, щоб президент змусив своїх депутатів працювати. Тому що такої некомпетентної Ради я не пам'ятаю. Там якщо ти згадуєш якесь нове ім'я депутата, то зазвичай це лише тому, що депутат десь вляпався в якийсь скандал, або пропонує громадянам продати собаку, щоб оплатити комунальні послуги, або фігурант якоїсь нової схеми розслідування, Бігус, чи Слідство Інфо. Тобто це все не сприяє довірі Верховної Ради", - додала вона.
Гомадяни кажуть, що поки існує ця влада, хай президент змусить працювати свою монобільшість, зазначила журналістка.
"Тим паче, є чим, не чим займатися. От є, наприклад, реформа армії, про яку зараз говорять, будь ласка, займайтеся. Врешті нам треба, наприклад, оновити законодавство стосовно штрафів на дорогах і взагалі оновити наші правила дорожнього руху, які не мінялися, мабуть, з радянських часів. Все це потребує якраз таке втручання і професійної роботи Верховної Ради, але ми його не бачимо", - зауважила вона.
Водночас Марина Данилюк-Ярмолаєва наголосила, що запит на «нові обличчя» в українській політиці зберігається, але тепер він поєднується з вимогою до компетентності та досвіду.
"Там також у цьому опитуванні наводиться цікава думка, що люди постійно перебувають в пошуку нових облич, але тим не менше, вони звертають увагу на те, наскільки ці обличчя компетентні. Тому що 2019 рік - це по великому рахунку якраз був експеримент, при чому такий масовий, люди захотіли масово брати до Верховної Ради і на чолі держави людей, які раніше не були політиками і відчули, що просто, якщо це там хороший комік чи доярка чи кухарка, мабуть, воно не дуже ефективно працює", - сказала вона.
Експеримент із масовим обранням непрофесійних політиків у 2019 році продемонстрував обмежену ефективність такого підходу: "І до честі наших громадян, треба сказати, що частина з них схаменулася на виборах 2020 року, і уже до міських рад, селищних, обласних повибирали більш компетентних подекуди людей, і це дало таке різноманіття, і вдалося втримати певну контрольованість хоча б на місцях".
На її думку, важливу роль у стійкості держави під час повномасштабної війни відіграла децентралізація та наявність більш професійного місцевого самоврядування.
"Це, до речі, зіграло неймовірно велику роль, коли розпочалося повномасштабне вторгнення коли по суті на тих територіях, які були поближче до фронту, якраз величезну роль у протистоянні і опору російським агресорам, якраз і вдалося досягнути через те, що у нас було таке різноманіття і більш-менш компетентні люди. Якби не дай Бог, понабирали, не знаю, мером Запоріжжя, ви ж знаєте, що от Ханумах, наприклад, хотів іти на мер Запоріжжя. От уявіть собі, мер Запоріжжя під час от таких випробувань, і яке переживає прифронтове місто. Може б, Запоріжжя вже не було. От якби ще й коміки поставали мерами в 2020 році, думаю, що в нас би була більш сутужна ситуація. Тому це скоріше про тенденції і пошук нових облич, він справді триває. Якщо ми подивимось попередні рейтинги, які видавав КМІС, про лідерів вподобань, то люди постійно шукають якихось тих нових персоналій серед волонтерів, серед військових, причому серед військових там відбуваються цікаві ротації", - наголосила вона
Данилюк-Ярмолаєва також припустила, що у разі майбутніх виборів ключовими для суспільства стануть питання не лише політичної позиції кандидатів, а й їхньої поведінки під час війни.
"Отже, я думаю, що коли ми справді дійдемо до якихось виборів, то ми побачимо абсолютно нову лінійку нових облич і там будуть певні питання, які будуть задавати людям, які будуть претендувати на ту чи іншу політичну владу. Де ти був у 2022 році? Чи служив ти? Яке твоє відношення стосовно російсько-української війни? Чи допомагав ти армії, чи був ти в армії, ну, особливо, якщо ти чоловік. А де перебувала твоя сім'я? Чий Крим, чий Донбас? Тобто такі питання завжди будуть задавати тому чи іншому персонажу, який претендуватиме на те, що буде топ-політиком в Україні поствоєнного часу", - підсумувала вона.
- 17 червня повідомлялось, що навіть серед тих, хто радше довіряє президенту Володимиру Зеленському, 68%, більшість очікують на перезавантаження влади після війни на рівні президента
- Актуальне
- Важливе