Про це повідомили нардепи Ярослав Железняк та Ірина Геращенко.
Зазначається, що законопроєкт підтримали 264 народні депутати, пʼятеро виступили проти.
За словами Геращенко, цей закон необхідний для євроінтеграції та підтримки від МВФ, але його зміст викликає обурення. Проти закону категорично виступає бізнес, а також застереження висловили міжнародні партнери.
Нова редакція законопроєкту передбачає:
Железняк також повідомив, що у документі враховано головні правки: визначальний голос міжнародників та обовʼязкова переатестація.
Довідково. БЕБ зʼявилося у травні 2021 року. Головною метою створення органу було зменшити тиск правоохоронців на бізнес та знизити кількість обшуків. Реформа анонсувалася для того, аби припинити старі методи переслідування бізнесу владою – безпідставні перевірки, тиск кримінальними справами. До реформи за економічну безпеку відповідало одразу кілька органів: СБУ, Національна поліція, Податкова міліція Державної фіскальної служби.
Кабінет Міністрів зареєстрував у Верховній Раді два законопроєкти №10439 та №10440, які стосуються реформи Бюро економічної безпеки.
Натомість у Центрі протидії корупції зазначають, що головний недолік реформи БЕБ за проєктом Кабміну – відсутність належних механізмів переатестації та звільнення недоброчесних співробітників Бюро.
Урядові законопроєкти про реформу БЕБ не отримали підтримки від Європейської Бізнес Асоціації. Асоціація висловила свою незгоду з законопроєктами №10439 та №10440, які були зареєстровані у Раді в понеділок, і запропонувала вдосконалити вже чинні законопроєкти №10088 і 10088-1.