Кошти у 40 млрд грн, що передбачалися для ЗСУ, можуть спрямувати на інші потреби

Про це повідомляє кореспондентка Еспресо Наталя Стареправо.

Депутати розглянули сім проєктів блокуючих постанов щодо законопроєкту №15224 про зміни до держбюджету. Жодна з них не набрала необхідної кількості голосів — найбільше підтримки отримала одна з постанов, за яку проголосували 24 депутати. Таким чином Рада розблокувала підписання закону та набрання ним чинності.

Закон, ухвалений парламентом 10 червня, передбачає збільшення видатків на сектор безпеки й оборони на 1,56 трлн грн — переважно за рахунок фінансової допомоги Євросоюзу. Відповідно до нього, 1,3 трлн грн мають спрямувати на озброєння, військову техніку, боєприпаси, закупівлю та ремонт техніки. Ще 174 млрд грн передбачили на грошове забезпечення військовослужбовців, 14,6 млрд грн – у резерв сектору безпеки й оборони.

40 млрд грн мають виділити на стійкість регіонів перед зимою, зокрема захист критичної інфраструктури, котельні, когенерацію та резервне живлення. Інші 40 млрд грн додатково спрямують до резервного фонду держбюджету.

На які недоліки в проєкті закону звернули увагу ініціатори блокуючих постанов

Основний момент, на який звертали увагу народні депутати, що виступали проти цього законопроєкту: зміни до Держбюджету передбачають вилучення 40 млрд грн із програми закупівлі озброєння Міністерства оборони та скерування їх у Резервний фонд. При цьому, як повідомляла нещодавно Рахункова палата, в першому кварталі цього року Кабінет Міністрів витратив 96,3% річного резервного фонду, а 38% цих коштів спрямували на заходи, що не відповідають меті створення фонду.

Депутати гостро розкритикували переспрямування 40 млрд грн з програми закупівлі озброєння Міноборони. Народна депутатка Ніна Южаніна у коментарі "Еспресо" зазначила, що влада намагалася зробити це непомітно:

"Ніякі аргументи не лунали. Вони сподівалися, що ніхто не побачить, бо в тексті проєкту цього не було видно. Це було видно лише в додатках до змін — там, де знімалися кошти з Міністерства оборони і додавалися на резервний фонд. Тому вони так і нервували, що це стало явною інформацією і набуло такого розголосу".

Щодо відсутності обмежень у використанні цих коштів, Южаніна додає, що кошти можуть спрямовуватися на будь-які інші потреби.

"Поки що вони не обмежені по напрямках використання, тому можуть використовувати куди захочуть. Вже почули від Зеленського, що він дав команду на Лавру використати", – прокоментувала Южаніна.

Під час процедури розгляду, як зазначає Укрінформ, авторка блокуючої постанови 15224-П позафракційна депутатка Анна Скороход наголосила на проблемах грошового забезпечення військовослужбовців і на потребі переспрямути 40 млрд грн з Резервного фонду на військо. Вона зазначила, що на сьогодні нестача фінансування в Міноборони становить 270 мільярдів гривень.

Співголова фракції "Європейська Солідарність" Ірина Геращенко, авторка проєкту постанови 15224-П1, своєю чергою заявила про необхідність припинити деякі урядові ініціати, як-от "3000 кілометрів Україною", "Національний кешбек", зокрема на пальне, та переспрямувати кошти на Сили оборони. Вона наголосила, що ключовим пріоритетом мають бути Збройні Сили України, тому необхідно забезпечити повернення 40 млрд на закупівлю зброї. 

"У прийнятому скандальному бюджеті немає грошей на підняття грошового забезпечення військовослужбовців. Зате там забрали 40 млрд грн з Міноборони, з "закупівлі зброї".  Такий бюджет не має права на існування", - написала Ірина Геращенко. 

Народна депутатка наголосила, що необхідно побачити, з якої статті буде підвищуватися грошове забезпечення військових, "тому що в проголосованому бюджеті на це не виділяється жодної копійки".

Народний депутат із фракції "Голос" Ярослав Железняк також зауважив, що ухвалений закон про бюджет не передбачає збільшення базового грошового забезпечення військовослужбовців.

"Якимось дивним чином, закладаючи 1,5 трлн додаткових грошей іноземних партнерів на військові речі, єдине міністерство, у якого забирають гроші (40 млрд), а не додають - Міністерство оборони", - заявив парламентарій.

Авторка блокуючої постанови 15224-П4 Марія Іонова ("ЄС") заявила, що ухваленням цього закону влада "перекинула гроші від армії на політичні проєкти Банкової". Вона зазначила, що наразі важливо встановити терміни служби для захисників та підвищити фінансову мотивацію для них.

"Ви говорите про кіл-зону, дипломатію дронів, але забираєте 40 мільярдів якраз із цієї дипломатії дронів. Під час війни має діяти один головний принцип. Армія – це перший пріоритет держави. Тому фракція "Європейська Солідарність" закликає вас підтримати проєкт Постанови про скасування змін до Держбюджету і повернути 40 мільярдів гривень сектору безпеки та оборони", – сказала Марія Іонова.

Що передувало

Питання збільшення фінансування армії обговорювалося в парламенті кілька місяців. Ще у грудні 2025 року "Євросолідарність" зареєструвала зміни до держбюджету-2026, вказавши на дірку в оборонному бюджеті щонайменше у 350 млрд грн і вимагаючи підвищити зарплати військовим.

8 травня уряд схвалив зміни до держбюджету: 1,56 трлн грн додаткових надходжень від ЄС мали піти на оборону й безпеку — зокрема 174,3 млрд грн на зарплати військовим, 1,37 трлн грн на розвиток озброєння. 10 червня Верховна Рада підтримала законопроєкт 242 голосами — видатки на безпеку та оборону мали сягнути рекордних 4,4 трлн грн.