Від "перебудови" до незалежності: 36 років тому виник Народний Рух України

Народний Рух України за перебудову: перший крок до незалежності

Кінець 1980-х років став часом великих зрушень. Тоді радянська система вже помітно слабшала на тлі того, як ідеї перебудови й гласності відкривали простір для різних суспільних ініціатив. Для українських інтелектуалів, науковців та культурних діячів цей період став рушійним моментом.

Вже у 1988 році на території УРСР почалися масові мітинги та віча, і поштовхом до активної дії стали перші акції у Львові.

Тож, попри перешкоди з боку комуністичної влади 8 вересня 1989 року у конференц-залі Київської політехніки розпочався установчий з'їзд однієї з наймасовіших громадсько-політичних організацій – Народного руху за перебудову. Він тривав до пізнього вечора 10 вересня і зібрав понад тисячу делегатів від 1247 осередків по всій Україні. А висвітлювали подію понад 130 журналістів.

фото: Календар українця

Захід також відвідали гості з багатьох країн, серед них – діячі польської "Солідарності" і новообрані посли до Сейму Польщі. Тим часом навколо будівлі політехніки також збиралися люди.

Саме у ті дні прийняли програму і статут Народного Руху України за перебудову, обрали керівні органи. Головою НРУ став поет і громадський діяч Іван Драч, а Секретаріат Руху – виконавчий орган – очолив колишній політв’язень Михайло Горинь.

Що важливо, у документах з’їзду зафіксували національну символіку – синьо-жовтий стяг, тризуб та гімн "Ще не вмерла України ні слава, ні воля". І на завершення з'їзду кількатисячна хода делегатів і киян, які прийшли підтримати Рух, вирушила вулицями міста до пам’ятника Тарасові Шевченку – покласти квіти.

Саме так виникла найбільша політична організація, чию роль у демонтажі комуністичної системи в Україні неможливо переоцінити.

Від "перебудови" до незалежності

Фактично ще навіть до заснування Народного руху його учасники розуміли, що приставка "за перебудову" – тимчасова та перехідна, своєрідне окозамилювання, аби мати змогу великими кроками йти до незалежності.

"Нашою метою, звісно, була, незалежна Україна. Але до неї ми не могли йти карколомно, а дуже послідовно – притрусити все словесною половою. Треба було пам'ятати, що є озвіріла міліція, могутнє КҐБ, і ти маєш робити так, щоб вони не могли до тебе причепитися. Власне ця ідея і перемогла, і вона була слушною. Вони знали нашу мету, але фразеологія була такою, що причепитися не могли", – пригадував український політик і громадський діяч Михайло Косів.

Рухівці стали безпосередніми організаторами сотень мітингів і демонстрацій із вимогами виходу України з Радянського союзу. Зокрема, тут варто пригадати "Живий ланцюг", який став однією із найбільших масових акцій того часу у Центральній та Східній Європі і однією з перших масових акцій, організованих Народним рухом. Того дня, 21 січня 1990 року тисячі українців вийшли на вулиці своїх міст та сіл, вирушили на дороги, аби з'єднати свої руки та створити символічний живий ланцюг на передодні свята Злуки.

Живий ланцюг єдності, 1990 рік, фото: Андрій Книш

А вже у жовтні 1990 року, на другому з'їзді у жовтні в палаці культури "Україна", з назви організації зникли слова "за перебудову". Народний Рух узяв курс на боротьбу за державність та став основною силою, яка голосно заявила про українську мету – повна незалежність. Тоді ж ця мета потрапила до програми Руху, і власне трохи швидше, 16 липня 1990 року, Верховна Рада УРСР вже ухвалила Декларацію про державний суверенітет України.

Представники Руху активно піднімали синьо-жовті прапори на державних установах, вони проштовхували у Верховній Раді Акт про державну незалежність України 24 серпня 1991 року, а також завзято агітували людей в часі референдум про незалежність 1 грудня 1991 року.

Народний рух як ключ до народження демократії

фото: gettyimages

Народний Рух України став не лише провісником незалежності, а й своєрідною школою демократії для мільйонів українців. Адже завдяки його появі відкрився простір для вільного висловлення думок, зібрань і публічних дискусій, які десятиліттями залишалися під забороною. Саме завдяки Руху зароджувалася культура політичного плюралізму, толерантності до різних позицій і відчуття власної відповідальності за державу.

Тисячі людей вперше відчули, що вони є частиною великої спільноти, здатної впливати на владу та змінювати хід історії. Діяльність Руху сприяла появі незалежних медіа, поширенню свободи слова, формуванню громадянського суспільства й активізації місцевих ініціатив.

Фактично Народний рух став витоком потужного демократичного поступу в Україні, який не лише зробив незалежність можливою, а й залишив по собі цінності, які актуальні й сьогодні: прагнення свободи, віра у власні сили та розуміння сили єдності.