Відпочити від пекла: як військовослужбовцю добитись гарантованої відпустки

Військовослужбовці зі статусом учасника бойових дій мають право на 45 днів відпустки, а також додаткові дні за знищену техніку та до 10 днів відпустки за сімейними обставинами. Однак на практиці частина бійців не завжди можуть отримати навіть гарантовані 15 днів відпочинку

Українські військовослужбовці мають право на 30 днів щорічної основної відпустки, з яких 15 днів є обов’язковими, 14 днів додаткової відпустки учасникам бойових дій та додаткові дні (але не більше 15 за рік) за знищену ворожу техніку. Ще до 10 днів може бути відпустка за сімейними обставинами чи з інших поважних причин. Однак на практиці військові не завжди можуть отримати навіть гарантовані 15 днів безперервної відпустки раз на рік і через виснаженість вдаються до СЗЧ.  Як військовому добитись гарантованого законом відпочинку та чи справді поліпшилась ситуації з ухваленням зміни до закону "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у матеріалі Еспресо.

Безперервні 15 днів відпустки – обов’язкові

У 2025 році Верховна Рада України ухвалила зміни, які гарантують обов’язковість надання частини щорічної відпустки – 15 днів. Така відпустка може не надаватися виключно за бажанням військовослужбовця. Тобто принаймні два тижні на рік людина має можливість відпочити від служби. Звісно, що для повноцінного відновлення цього замало, особливо для бійців, які перебувають на найскладніших ділянках фронту. 

"На сьогодні основні причини звернень до нас – це виплати та відпустки. Але все ж частіше – виплати, – каже у коментарі Еспресо правозахисниця та засновниця громадської організації “ГероЮ" Валерія Морозова. – З ухваленням змін до законодавства ситуація справді покращилась. Раніше норма про те, що у підрозділі має бути присутня певна кількість людей, аби тобі надали відпустку, дуже ускладнювала ситуацію. Фактично, мало які підрозділи доукомплектовані настільки, щоб давати регулярні відпустки. І ситуація в цьому ключі не змінилася".

За її словами, ситуація з відпустками пов’язана з рекрутингом – є бригади, де з рекрутингом все добре, а є такі, де з цим погано. Іноді причини ненадання відпустки залежать саме від ситуації на полі бою і укомплектування підрозділу. Також складніше отримати відпустку бійцям, які мають рідкісні спеціальності.

"Умовно, у підрозділі є три одиниці спецтехніки і три фахівці, які вміють нею керувати. Якщо хтось один йде в відпустку, отже в підрозділі мінус одна машина. І тут питання, чи бойова ситуація дозволяє залишитись на якийсь час без цієї машини. Тобто ситуацію на фронті на всі ці бюрократичні штуки не натягнеш", – каже Валерія Морозова. 

З тим, що ситуація з відпустками залежить насамперед від ситуації на тій ділянці фронту, де перебуває підрозділ, погоджується також ексвійськовий 103-ї бригади ТрО, член Громадської антикорупційної ради при Міноборони від ГО "Українське правнице товариство". 

"Ситуація з наданням відпусток дуже відрізняється у різних підрозділах. І залежить вона, перш за все, від бойової обстановки у смузі відповідальності підрозділу. Знаю, що є випадки, коли бійці по пів року чекають на відпустку і командири це відкладають. Але не тому, що вони не хочуть відпускати людей у відпустку, а тому, що обстановка не дозволяє. Є підрозділи, у яких брак особового складу відчувається настільки, що кожна людина, особливо, якщо це командир, є на рахунку. Командир  просто не може відпустити для того, бо це суттєво послабило боєготовність підрозділу", – каже Віктор Біщук.  

Відтак, часто військовим рекомендують брати відпустки у час, коли активність бойових дій вщухає. Наприклад, навесні, коли поля розкисли, а дерева ще не мають листя, активність бойових дій зазвичай нижча, ніж влітку. Тому у багатьох бригадах саме в такий період намагаються відправити бійців у відпустку, а ніж влітку, коли можна з’їздити з сім’єю на море. 

До слова, військовослужбовці мають право виїжджати у відпустку за кордон – за умови відповідного дозволу від командира. 

Відпочинок бійців напряму пов’язаний з мобілізацією

За оцінкою міністра оборони Михайла Федорова, на початку цього року приблизно 200 тис. військовослужбовців були у СЗЧ. Причини, чому військові самовільно залишають службу, різні. Однак однією з них є відсутність регулярного відпочинку, бо навіть гарантовані 15 днів на рік – надто мало, аби відновитись. Відтак є пропозиції збільшити гарантовану відпустку до 30 днів, аби боєць міг мати по 15 днів перепочинку кожні пів року. Однак Віктор Біщук вважає, що самими лише законодавчими змінами про тривалість відпустки, ситуацію не поліпшити.

"Звичайно, відсутність відпочинку впливає морально-психологічний стан бійця. Якби військовий мав можливість частіше і надовше їздити у відпустку, це, напевно, би сприяло тому, щоб менша кількість людей йшла у СЗЧ, – каже Віктор Біщук. – Але, знову ж таки, все розходиться навіть не в якихось нормативних документах, а в наявність особового складу. Часто є так, що бійців просто нема ким замінити навіть на тих 15 днів, які військовослужбовець іде у відпустку.  Тому потрібно думати перш за все про те, щоби поповнити особовий склад, або налагодити процеси мобілізації, а потім уже думати про те, аби збільшувати відпустку".

Попри те, що військові часто скаржаться на командирів, які не відпускають їх у відпустку, у командирів ситуація часто ще складніша.

"Часто командир відчуває особисту відповідальність за бійців, яких він змушений залишати. Є ситуації, коли командири, особливо на рівні командира відділення, взводу чи роти,  роками не ходять у відпустки, бо вони просто не мають на кого залишити свою посаду. І це ще більша проблема насправді", – каже Віктор Біщук. 

Відтак, за його словами, самими змінами у законодавство про збільшення тривалості гарантованого відпочинку ситуація суттєво не поліпшиться.

"У документах можна навіть можна прописати і місяць гарантованої відпустки, і пів року.  Але якщо це суттєво впливає на боєздатність підрозділу, то відповідальний військовослужбовець і сам не піде у відпуск, а відповідальний командир його не відпустить. Тому перш за все потрібно думати над поповненням особового складу, а вже потім навіть над відпустками". 

Відмова у законній відпустці як спосіб тиску на підлеглого

За словами Валерії Морозової, зазвичай є дві причини, чому військовим не надають гарантовану відпустку: коли немає реальної можливості, або як спосіб впливу командира на підлеглого чи підлеглу.

"Всюди, де є можливість однієї людини впливати на іншу – вона буде впливати. Приклад: є жінка, яку домагається командир. Він дуже хоче її уваги, а вона все ніяк. Через це він її відправляв всю зиму в окопи, вона застудила нирки і жіночі органи. А він її не те що у відпустку,  навіть на ВЛК не випускає. Тобто йдеться навіть мова не про гарантовану законом відпустку, а взагалі про її здоров'я, про її можливість мати дитину тощо", – каже Валерія Морозова. 

Родичі військовослужбовців та й самі військові у приватних розмовах розповідають про те, що окремі командири "продають" відпустки. Особливо, якщо йдеться не про гарантовану відпустку, а додаткову. Наприклад, відпустку за сімейними обставинами. 

фото: Getty Images

Ці факти підтверджують повідомлення від правоохоронних органів. Скажімо, у Вінницькій області викрили заступницю командира роти однієї з військових частин, яка брала гроші з підлеглих за можливість тимчасово залишати службу. За даними слідства, у липні – серпні 2025 року військова посадовиця дозволяла підлеглим виїжджати за межі частини та фактично бути відсутніми на службі. Вартість одного дня такої "відпустки" становила 500 гривень. Тобто, тиждень "відпочинку" коштував 3500 грн. Раніше ДБР на Київщині викрило командира військової частини, який брав гроші з підлеглих за неофіційні "відпустки". Хоча тут йдеться швидше про те, що військовим фактично дозволяли йти у СЗЧ. Однак такі випадки стають можливими значною мірою через те, що військові не можуть реалізувати своє право на повноцінну відпустку.

"Ті, хто платять, до нас не звертаються. Я про такі випадки чула. Наприклад, коли ще діяла норма про 30%, чула, як один військовий казав, "попродавали відпустки, а я тепер не можу піти в свою". Тоді таке траплялась, – каже Валерія Морозова. –  Звісно, що і зараз таке може бути, бо одні мають гроші і платять за відпустки, а командування бере. На жаль, цю систему ніяк, крім якихось глибоких перевірок ви не виявите, бо вона вигідна обом сторонам: і тому, хто пропонує хабар, і отримувачу корупційних грошей".

Як військовому відстояти своє право на відпустки

За словами правозахисниці, головне правило  – солдат має не на словах проситись у відпустку, а подавати рапорт. 

"Спочатку військовослужбовець пише рапорт на свого безпосереднього командира. Якщо командир його ігнорує, він пише рапорт на наступного командира, який вище. Потім – на керівництво частини, далі – військовому Омбудсману", – каже Валерія Морозова.

Раніше Омбудсман Дмитро Лубінець повідомляв, що за 2024 рік отримав понад 4 тис. скарг від військових і більше як половина стосувались саме відпусток. В Офісі військового омбудсмана на запит Еспресо пояснили, що не мають даних за 2025, аби оцінити динаміку, оскільки розпочав роботу лише з 27 січня 2026 року. 

"У період з 27 січня по 11 травня 2026 року до Офісу Військового омбудсмана надійшло понад 45 скарг щодо проблем, які виникають у військовослужбовців при отриманні відпусток", – пояснили в Офісі. 

 Серед причин Офіс найчастіше фіксує:

• ігнорування або затягування розгляду рапортів;

• пряма відмова командира у наданні відпустки (може бути обґрунтована

нестачею особового складу, погіршенням оперативної обстановки);

• військовослужбовці не до кінця розібралися в процедурі подання рапортів.

При цьому 17% скарг щодо ненадання відпусток з тих, які надійшли до Офісу Військового омбудсмана, вдалося вирішити ще на етапі розгляду завдяки комунікації з військовими частинами. Майже третина скарг не потребувала подальшого розгляду, оскільки Офіс надав консультацію, скарга втратила актуальність або її факт не підтвердився. У 26% випадків тривають перевірки. Інші скарги перебувають на опрацюванні.

В Офісі військового омбудсмена радять не лише подавати офіційний рапорт на відпустку, а й зберігати підтвердження подання. І у разі ігнорування – військовослужбовець може звернутися з рапортом до командира бригади.  

"Якщо військова частина порушує право на отримання відпустки — військовослужбовець може поскаржитися до Офісу Військового омбудсмана. Надіслати скаргу можна на електронну пошту [email protected] або через форму на сайті: https://milomb.gov.ua/kontakty. Також в Офісі Військового омбудсмана у тестовому режимі працює контактний центр. Дзвінки приймаються за номером 1510 з понеділка по п’ятницю з 8:00 до 20:00", – пояснюють в Офісі омбудсмана. 

На офіційному вебсайті Офісу працює чат, у якому можна отримати консультацію з питань, що пов’язані з проходженням військової служби, але подати скаргу через чат не можна. 

Цей матеріал створено в межах проєкту Інститутом масової інформації за підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів. Зміст публікації не відображає офіційну позицію ІМІ та Королівства Нідерланди.