Афганістан у цифровій темряві: чому таліби відключили інтернет 42 млн людей і чи спалахнуть протести

Це не просто технічна проблема – це крок до повної ізоляції режиму від світу, що загрожує поглибити гуманітарну кризу в країні, яка півстоліття переживає важкі часи. 

Еспресо розповість більше про подібні приклади, коли влада вимикала населенню інтернет і чи може ця ситуація спричинити в Афганістані протести.

Як і чому в Афганістані виключили інтернет?

різке падіння інтернету в Афганістані, фото: Netblocks

Історично таліби (прихильники Талібану) ненавидять інтернет, адже ще наприкінці 90-х вони заборонили телебачення та супутникові антени через свої ультраортодоксальні погляди. Після виходу американців з Афганістану і повернення до влади у 2021 році, таліби блокували соцмережі, щоб придушити протести. Зараз вони взялися за весь інтернет.

29 вересня 17:00 за місцевим часом, інтернет в Афганістані практично зник. За даними моніторингової організації NetBlocks, трафік упав до 1% від норми, а мобільний зв'язок паралізовано (лише активний 2G).  

Та цей процес почався ще раніше, адже ще 16 вересня провінція Балх (північ країни) стала першим регіоном, де на наказ верховного лідера Талібу Хібатулли Ахундзади заборонили оптоволоконний інтернет, який тисячами кілометрів прокладали під час присутності американців. За тиждень обмеження поширилися на 12 провінцій, включно з Кандагаром, Гельмендом і Кундузом. Відтак 29-30 вересня інтернет блек-аут охопив усю країну, включно зі столицею Кабулом.

Таліби не коментували офіційно, але провінційні менеджери провайдерів стверджують, що це "тимчасова міра до подальшого повідомлення". Альтернативи обіцяють, але без деталей. 

У Netblocks кажуть, що Афганістан зараз переживає повне відключення інтернету, бо влада Талібану вживає заходів щодо "забезпечення моралі". Власне це підтвердив місцевий речник Талібану в північній провінції Балх, написавши на X, що заборону було наказано верховним лідером Ахундзадою, "щоб запобігти аморальній діяльності". Мова йде про перегляд порнографії та "згубного західного контенту".

фото: reuters

Торек Фархаді, колишній старший радник Міжнародного валютного фонду та Світового банку, заявив каналу CBS News, що відсутність доступу до інтернету матиме руйнівні наслідки для звичайних людей в Афганістані. 

"Для афганської молоді це, безумовно, ще один дороговартісний крок назад, якщо так продовжуватиметься. Це закриває двері для онлайн-освіти, це серйозно перешкоджає власникам бізнесу, які спілкуються з клієнтами. Це навмисне рішення завести суспільство в глухий кут", - відзначив експерт. 

Справді, наслідки стали миттєвим: скасовано всі рейси з аеропорту Кабула, зупинено банківські транзакції, а тисячі жінок втратили доступ до онлайн-курсів – єдиної можливості для освіти після заборони на навчання для дівчат понад 12 років.

Активістка за права жінок Санам Кабірі заявила Reuters, що таліби вже закрили школи, університети, рекреаційні та спортивні заклади для жінок.

"Талібан використовує всі наявні в його розпорядженні засоби для придушення народу. Чого ще хочуть ці невігласи, іншого століття від нашого пригнобленого народу?" – сказала Кабірі.

Подібні випадки: коли відключення інтернету провокувало протести

Протести в Непалі через блокування соцмереж, фото: gettyimages

Історія показує, що урядові відключення інтернету часто обертаються проти режимів, посилюючи гнів і мобілізацію суспільства. Найчастіше влада береться до відключення інтернету вже в процесі якихось суспільних заворушень, показові випадки були у Єгипті, Ірані, Судані, Індії тощо.

У спекотні дні 2011 року в Єгипті, коли диктатор Хосні Мубарак вирішив відключити інтернет та мобільний зв'язок, намагаючись задушити Арабську весну, він лише розпалив полум'я протестів. Адже замість мовчання вулиці Каїра заповнилися тисячами демонстрантів, які, скоординовані офлайн, штурмували площу Тахрір. Цей блекаут, що тривав п'ять днів, не затишив протестів – навпаки, вони вибухнули з новою силою, призвівши до падіння режиму Мубарака, і весь світ побачив, як цифрова темрява може стати каталізатором для реальної революції.

Подібна історія могла розгорнутися в Ірані восени 2019-го, під час "Кривавого листопада", коли уряд, наляканий протестами проти різкого зростання цін на паливо, відрізав інтернет для 80 мільйонів людей на цілих дев'ять днів. Режим сподівався сховати репресії, але гнів тільки наростав: люди виходили на вулиці Тегерана та Ісфахана, спалюючи поліцейські дільниці та шикарні вілли чиновників, а діаспора в Європі та США через VPN розповідала світу про сотні вбитих. Хоча протести придушили кулями, вони залишили суспільний шрам, посиливши опозицію та міжнародний тиск, і показали, що відключення не зупиняє вогонь невдоволення – воно лише робить його невидимим для світу, але не для народу.

У Судані 2019 року, коли автократ Омар аль-Башир, правлячи 30 років залізною рукою, заблокував інтернет на тиждень, аби приглушити хвилю антиурядових демонстрацій проти економічної кризи, результат виявився фатальним для нього самого. Молодь Хартуму, обурена голодом і корупцією, не скорилася. Цей блекаут лише об'єднав протестувальників, призвівши до масових страйків і, зрештою, до втечі Башира в 2020-му – повалення режиму, де інтернет став не жертвою, а символом опору.

Також у 2019 році в індійському Кашмірі, коли Делі скасував автономію регіону, уряд Нарендри Моді наклав повний інтернет-блекаут на 7 мільйонів жителів, щоб придушити сепаратистські протести. П’ять місяців цифрової ізоляції коштували економіці $2,4 мільярда, але замість заспокоєння вулиці запалали: сутички з поліцією подвоїли насильство, а молодь, озброєна камінням і гаслами, лише загострила опір. 

Чи не найшвидшою була нещодавня реакція в Непалі, щоправда, не на виключення інтернету, а популярних соцмереж. На початку вересня молода генерація показала блискавичну силу: уряд прем'єра Непалу, намагаючись заглушити критику корупції та "кумівства" еліт, забанив 26 соцмереж – від TikTok до Instagram, – посилаючись на "боротьбу з фейками". Це стало останньою краплею для молоді, яка страждає від безробіття. За лічені години на Discord і Reddit сформувалися протестні канали і вулиці Катманду заповнилися тисячами: вони палили портрети чиновників, штурмували парламент і Верховний суд, ігноруючи вогонь поліції. Десятки вбитих стали ціною перемоги: уряд пішов у відставку. Ця "цифрова революція" довела, що в еру соцмереж відключення не ізолює – воно мобілізує, перетворюючи онлайн-гнів на вуличний ураган, який скидає тиранію.

За даними Access Now, за 2024 рік зафіксовано 74 випадки відключення інтернету урядами під час протестів у 24 країнах. Такі блокади часто використовують, щоб ускладнити мобілізацію суспільства під час протестів та документування насильства з боку силовиків.

Чи може відсутність інтернету спровокувати протести в Афганістані?

фото: reuters

Коротка відповідь: малоймовірно, що відключення інтернету саме по собі стане тригером масових протестів у Афганістані, але воно може додати чинників, що підсилюють невдоволення серед деяких груп. 

Афганістан суттєво відрізняється від інших країн через специфіку свого суспільства та історію численних інтервенцій. Таліби утримують владу завдяки поєднанню силового тиску та релігійного контролю, а спроби протестів у 2021 році проти їхнього захоплення країни були швидко й жорстоко придушені – тоді загинули сотні людей.

Загалом протести виникають тоді, коли широкі верстви населення відчувають несправедливість, економічну кризу, або коли є організовані групи, здатні мобілізувати людей. Та після 2021 року режим Талібану встановив жорсткий контроль над вулицями, громадськими інституціями та опозиційними лідерами. Тому страх репресій, обмежена організаційна інфраструктура та слабкість опозиційних мереж роблять протести майже неможливими. 

Дослідження показують, що розширений доступ до широкосмугового інтернету справді повʼязаний зі збільшенням протестної активності. Адже інтернет – це інструмент, який полегшує мобілізацію суспільства у разі виникнення протестів. Ті верстви населення та галузі господарства в Афганістані, які втратили джерело доходу через відсутність інтернету, теоретично принаймні можуть спробувати провести протести. Але швидше за все їх швидко б придушили, а афганці навіть би не дізналися про це.

У AP пишуть, що довготривале відключення посилить економічну кризу в країні і соціальне невдоволення, але швидше за все не породить масові протести, принаймні у короткому терміні. Хоча аналітики й кажуть, що такі дії Талібів є одними із "найрадикальніших і найдраконівськіших кроків", які ті зробили з моменту повернення до влади. 

Наразі через обмеження доступу до інтернету Афганістан майже повністю відрізаний від зовнішнього світу, залишаючись ще більш "темним місцем".

"Це величезна втрата як для народу Афганістану, так і для економіки цієї країни. Якщо ви відключаєтеся від інтернету, це означає, що ви відключаєтеся від життя, бо без Інтернету нічого неможливе", - сказав афганський аналітик Ішак Атмар в інтерв’ю "Радіо Азаді".

Читайте також: Нафта, наркотики і Росія: анатомія можливої війни США з Венесуелою. Пояснюємо