Ключові вибори 2026 року: хто голосуватиме у світі й як це вплине на Україну

Парламентські вибори в Угорщині: з Орбаном чи без

прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, фото: gettyimages

Парламентські вибори в Угорщині відбудуться вже 12 квітня. Угорці обиратимуть новий склад Національних зборів, а отже й уряд на наступний цикл.

Партія "Фідес" одіозного Віктора Орбана, яка перебуває при владі вже 16 років, намагатиметься всіма силами зберегти свої нагріті місця, тим часом опозиційна партія "Тиса" Петера Мадяра боротиметься за те, аби все ж здобути першість. Наразі, за результатами низки опитувань, "Тиса" таки випереджає "Фідес", відсотки коливаються від 7 до 10 пунктів. 

Проте попереду ще запекла передвиборча кампанія, тому тішитись перевазі чи можливій перемозі поки що занадто рано, адже Орбан традиційно вміє мобілізувати електорат на популістичних гаслах, гучних обіцянках та темах, що навіюють страх.

"Віктатор – каламбур, який поєднує його ім'я та угорське слово "диктатор" – перемагав у трьох останніх виборах. Він є ворогом номер один для європейських центристів та лівих, які будуть рішуче налаштовані побачити його поразку цього разу, коли угорці підуть на вибори у квітні, прагнучи позбутися його обструкціонізму щодо ЄС", – пише про угорського політика Politico, оцінюючи його шанси на перемогу як 2:1, тобто трохи більше ніж 30%.

Тим часом для України ці парламентські вибори стануть відповіддю на важливе практичне питання, як для країни на шляху до ЄС: чи залишиться Угорщина й надалі такою собі "точкою гальмування", чи ж навпаки – з’явиться шанс на менш гостру та більш прогнозовану позицію Будапешту щодо важливих для Києва рішень.

Антиукраїнська риторика Орбана в кампанії лишається однією з ключових ліній – він подає підтримку України як загрозу для угорських інтересів і просуває тезу про "військову" політику Брюсселя. Закликаючи голосувати за його "Фідес", Орбан заявляв, що його партія "не хоче відправляти молодь на фронт і руйнувати економіку", тоді як "Тиса", за його словами, "скаже так війні" та допомагатиме Україні.

Разом із тим у перемозі саме Орбана, а не Мадяра, зацікавлені й великі геополітичні гравці. Що цікаво, це і США, і Росія. І саме це додає окремої непередбачуваності результатам майбутніх виборів.

Вибори президента в Естонії

фото: з загальнодоступних джерел

Наприкінці літа в Естонії відбудуться президентські вибори, оскільки п'ятирічний термін повноважень президента Алара Каріса завершується. 

У цій балтійській країні голосування за претендента на чільну посаду відбувається інакше, аніж, наприклад, в Україні. Естонські громадяни не обирають главу держави, натомість його обирає парламент – Рійгікогу. 

Аби здобути перемогу, кандидат має отримати дві третини голосів, а якщо домовитися не вдається, процедура переходить до виборчої колегії, який складається з депутатів і представників місцевого самоврядування. Саме через такий механізм президентська кампанія в Естонії часто перетворюється на тест здатності політичних сил знаходити компроміси.

Попри те, що президент у цій країні має здебільшого церемоніальні повноваження, він зберігає право вето на законодавство, а також право розпускати Рійгікогу за певних умов і представляти державу на міжнародному рівні, що підкреслює значення виборів для інституційної безперервності.

Але вже зараз естонські політичні оглядачі попереджають, що пошук "прохідного" кандидата може бути непростим. Наразі правляча коаліція прагне обрати кандидата саме за допомогою парламенту, тим часом опозиція розраховує здебільшого на виборчу колегію.

Нинішній президент Алар Каріс, який упродовж свого терміну послідовно підтримує Україну, висловив небажання балотуватися на другий термін і зауважив, що потрібне "диво", аби переконати його у протилежному.

Для України політична стабільність та згуртованість Естонії важлива як у контексті більш глобальної стабільності регіону, який наразі консолідовано виступає у питаннях боротьби проти РФ, так і в контексті подальшої єдності рішень для послідовного продовження підтримки Києва.

Парламентські вибори у Швеції

фото: gettyimages

У Швеції загальні вибори відбудуться 13 вересня, на них буде обрано 349 депутатів парламенту – Риксдагу. Саме новий склад парламенту визначатиме, який уряд сформується і хто стане прем’єр-міністром. 

Відповідно до виборчої системи країни, партії повинні набрати щонайменше 4% голосів по країні або 12% у виборчому окрузі, щоб увійти до парламенту.

За даними попередніх опитувань, Соціал-демократи залишаються партією, яка користується найбільшою підтримкою, за ними йдуть Шведські демократи та партія Поміркованих, представником якої є нинішній прем’єр Ульф Крістерссон.

Передвиборча кампанія вже заходить у фазу жорстких суперечок про те, чим платити за переозброєння. Зокрема, Соціал-демократи подають вибори як вибір між нижчими чи вищими податками, обіцяючи подальші податкові зниження, тоді як опозицію критикують за готовність піднімати податки, аби фінансувати розширення оборони. Разом із тим масштаб оборонних планів країни зростає, оскільки уряд вже закладав збільшення військових видатків у бюджеті-2026, піднімаючи оборону до близько 2,8% ВВП і плануючи закупівлі, зокрема, систем ППО, ракетної артилерії та кораблів, а також підвищення виплат військовим. 

На тлі дискусій та планів швецьких політиків результат виборів може також впливати на те, чи збережеться нинішня лінія одночасно на нарощування оборонних спроможностей і на сталу підтримку України.

Парламентські вибори у Латвії

фото: gettyimages

Латвія – ще одна Балтійська країна, яка постає у 2026 році перед новими виборами. Парламентські вибори, які визначать склад Сейму та уряд на наступні чотири роки, мають відбутися у жовтні.

Ці вибори покажуть, хто стане наступником нинішньої правоцентристської коаліції на чолі з прем'єр-міністром Евікою Сілінею. Її партія зараз посідає друге місце в опитуваннях, поступаючись лише консервативному Національному альянсу.

За 100 місць у Сеймі точно змагатимуться ті ключові сили, які вже входять до парламенту, проте точні списки кандидатів стануть відомі ближче до виборів.

У західних матеріалах Латвію часто описують як державу, що живе в умовах постійного тиску РФ, від кібератак до саботажу та інших елементів гібридної війни. Представники нинішнього Сейму вже говорять про те, що ризики зовнішнього втручання з боку Росії в майбутні вибори доволі високі та продовжують зростати. І таке втручання очікується не лише напередодні самого голосування, але й послідовно упродовж кампанії. Разом із тим інституції ЄС мають низку інструментів, які допоможуть із цими спробами втручань боротися.

Як і у випадку з Естонією, для України результат латвійських виборів важливий як тест політичної стабільності та єдності країни, яка послідовно підтримує Київ у питаннях санкцій, оборони й загальної лінії стримування РФ.

Листопадові midterms у США 

фото: reuters

У листопаді 2026 року американці готуються до проміжних виборів, які визначать новий склад 120-го Конгресу США. Експерти вже назвали їх однією з найважливіших політичних полій року, адже вони фактично стануть перевіркою того, чи здатна команда Дональда Трампа втримати контроль над порядком денним у Вашингтоні.

Election Day припадає на 3 листопада, громадяни США обиратимуть Палату представників, яка передбачає 435 місць, а також 35 зі 100 місць у Сенаті. Тоді ж відбудуться й вибори губернаторів 39 – у 36 штатах і трьох територіях США.

Вже зараз під час зустрічі із конгресменами-республіканцями Дональд Трамп закликав однопартійців до перемоги на майбутніх виборах та збереження більшості, заявивши, що в іншому випадку йому загрожує імпічмент. І це вже не вперше, якщо пригадати історію всього його президентства.

Справді, якщо більшість зможуть здобути демократи, то вони зможуть блокувати частину ініціатив адміністрації та посилити контроль за її політикою, зокрема і спробувати запустити процедуру імпічменту, якщо побачать таку необхідність. Відповідно адміністрація муситиме шукати компроміси.

Для України ці вибори важливі ще й тому, що саме Конгрес ухвалює бюджети та оборонні закони, які визначають обсяги й умови міжнародної підтримки, зокрема військової допомоги Києву. Зміна балансу сил у палатах може вплинути на те чи буде допомога, а також на її умови, темп і нагляд за цими процесами. Водночас залишається фактор передвиборчої кампанії, коли питання війни в Україні може стати частиною внутрішньополітичних дебатів, що впливатиме на тон заяв і практичні рішення у Вашингтоні.

З огляду на це результати голосування у США можуть визначати не лише на розвиток американської політики, а й на практичні елементи підтримки України упродовж цього й наступного року.