Франція готується зустріти Росію, поки США виходять з гри, а Путін заявляє, що досягне своїх цілей силою. Акценти світових ЗМІ 28 грудня

Про це і не тільки писали світові ЗМІ 28 грудня.

Франція готується зустріти Росію, поки США виходять з гри

Французькі солдати фото: Getty Images

Париж давно турбувався, що США є ненадійним партнером. Дональд Трамп доводить, що вони мали рацію, пише у матеріалі на шпальтах Politico кореспондентка з питань оборони в паризькому офісі Лаура Каялі.

Військовий центр набору персоналу навпроти Ейфелевої вежі, в елітному 7-му окрузі, в історичній École Militaire, заповнений рекламними плакатами збройних сил. У вестибюлі журналістка видання зустріла 26-річну Шарлотту, яка зараз працює в маркетинговому відділі приватної компанії, але розглядає можливість вступу до французької армії.

"Геополітична ситуація надихає мене вступити до лав збройних сил і служити, використовуючи свої навички, – сказала вона мені. –  Іноді я ставлю собі запитання, чому я займаюся маркетингом, коли могла б бути лінгвістом в армії або розвідувальній службі".

Геополітична ситуація, про яку вона говорить, очевидна для всіх у Франції, яка перебуває на передовій європейських зусиль, спрямованих на подолання зміни ставлення США до своїх союзників по НАТО та ЄС.

Шарлотта, розповіла, що вивчала російську мову і розуміє, що європейці повинні стати більш "суверенними", оскільки не можуть покладатися на президента США Дональда Трампа в захисті континенту від Росії. І вона готова допомогти.

Трамп продовжує ворогувати з традиційними європейськими союзниками США, висміюючи їх, як він це зробив в інтерв'ю Politico на початку цього місяця, як "слабких" і як "групу країн, що занепадають". А Франція, зі свого боку, хоче довести, що він неправий.

Як і багато інших європейських країн, Франція вважає, що Росія становить дедалі більшу загрозу для континенту. Тому вона готується захищатися від того, що керівник оборонного відомства країни генерал Фаб'єн Мандон назвав "жорстоким випробуванням" з боку Росії в найближчі три-чотири роки, якому вона повинна буде протистояти без значної, якщо взагалі будь-якої, допомоги з боку Вашингтона. Для цього Франція збільшує військові видатки, нарощує виробництво озброєння та подвоює резервні сили.

З наступного року Франція також відновить добровільну військову службу для молодих людей, переважно 18 і 19 років. Мета полягає в тому, щоб наступного літа набрати 3 тисячі нових рекрутів, 10 тисяч у 2030 році і 50 тисяч у 2035 році.

Ці заходи з оборони вживаються в той час, коли більшість європейських країн змушені переглянути свою безпекову політику найістотнішим чином з часів закінчення холодної війни.

Виклик стає ще більшим, оскільки стає дедалі очевиднішим, що вони більше не можуть покладатися на Сполучені Штати як на основного гаранта безпеки. Протягом останнього десятиліття послідовні президенти США, включаючи Барака Обаму та Джо Байдена, попереджали, що Вашингтон зрештою буде змушений зосередитися на Індо-Тихоокеанському регіоні, а не на Європі, але адміністрація Трампа вже підкріпила ці слова діями.

Це ставить у центр уваги Францію, єдину ядерну державу ЄС і країну з незалежними виробниками зброї, яка вже давно застерігає континент щодо необхідності більшої автономії в таких сферах, як технологія та оборона.

За словами експерта з питань оборонної політики та викладача державного дослідницького університету Sciences Po Гійома Лагана, те, як Франція та Німеччина, найбільші країни ЄС, відреагують у найближчі місяці та роки, визначить, чи інші європейські країни звернуться до них за допомогою в обороні Європи, чи спробують зберегти двосторонні відносини з Вашингтоном коштом єдності ЄС та НАТО.

"Якщо Франція та Німеччина запропонують надійні варіанти, європейські країни можуть завагатися, інакше вони цього не зроблять, – сказав він. – Якщо тільки американська гарантія буде надійною, вони зроблять все можливе, щоб її купити". 

Щоб виглядати надійним лідером, додав він, Франція могла б розглянути можливість розміщення в Німеччині або Польщі винищувачів Rafale, здатних нести ядерну зброю; компенсувати потенційні прогалини в обороноздатності, залишені США; і замінити американських солдатів, які залишають Європу, французькими військами.

Їм знадобиться багато Шарлотт, зауважують у Politico.

У владних коридорах Парижа французька еліта завжди знала, що цей момент настане.

"Ми не здивовані, не шоковані і не заперечуємо цього, – сказав у інтерв'ю журналістці видання високопоставлений французький чиновник з питань оборони. – Нашим першим випробуванням на найближчий час є Україна. Ми, європейці, повинні організуватися, щоб прийняти цю реальність і адаптуватися, не даючи себе застати зненацька".

Протягом останнього тижня Лаура Каялі розмовляла з французькими та європейськими чиновниками в Парижі та інших містах, щоб оцінити, як вони сприймають ворожість з боку Вашингтона. У багатьох випадках це потребувало згоди не називати їхніх імен, щоб вони могли говорити більш відверто в момент високої напруженості у відносинах зі Сполученими Штатами та серед європейських союзників.

Недовіра Франції до Америки сягає 1956 року, коли президент США Дуайт Ейзенхауер змусив її та Велику Британію відмовитися від військового втручання з метою повернути контроль над Суецьким каналом від Єгипту, що залишило Париж з почуттям зради та приниження.

З того часу, на відміну від більшості інших європейських країн, оборонна політика Франції базувалася на припущенні, що США не є надійним союзником і що західноєвропейська країна повинна бути здатна захищати себе самостійно, якщо це буде необхідно. Пам'ять про Суецький інцидент сприяла рішенню колишнього президента Франції Шарля де Голля вийти з НАТО і розробити власну ядерну програму.

Зараз європейські столиці, які досі не хотіли думати про архітектуру безпеки континенту без США, починають дедалі більше усвідомлювати, що Франція, можливо, була права.

Зараз європейські столиці, які досі не хотіли думати про архітектуру безпеки континенту без США, починають дедалі більше усвідомлювати, що Франція, можливо, була права.

"Існує певне інтелектуальне підтвердження французької позиції, яка визнає, що інтереси союзників не завжди збігаються і що участь США в європейській безпеці була результатом тимчасового союзу, який не міг тривати вічно", – зазначив директор паризького центру досліджень у галузі безпеки IFRI Елі Тененбаум.

З моменту повернення Трампа до влади в січні важко було не помітити ознаки відходу Вашингтона від Європи, якщо не зневаги до неї. Зневажливі коментарі Трампа про Європу на початку цього місяця пролунали лише через кілька днів після того, як у Стратегії національної безпеки США було зроблено ледь приховані заклики до зміни режиму в європейських країнах. У витоку довшої версії документа відкрито зазначається, що США повинні відірвати Австрію, Угорщину, Італію та Польщу від ЄС.

У місяці, що передували оприлюдненню стратегії, адміністрація Трампа неодноразово ставила під сумнів прихильність Америки до пакту колективної оборони НАТО, статті 5 Хартії НАТО, та оголосила про скорочення американських військ у Румунії, яка є прикордонною державою. Ще більш вражаючим є те, що США погрожували силою анексувати Гренландію та зближуються з Росією, зокрема в рамках мирних переговорів щодо припинення війни в Україні.

Менш ніж через рік після повернення Трампа до Білого дому впливові німецькі голоси більше не розглядають Вашингтон як союзника. Військова розвідка Данії тепер класифікує США як загрозу безпеці.

У цьому контексті менші європейські країни очікують, що більші країни активізують свої дії.

"Нам потрібно, щоб більші країни показали приклад, – наголосив європейський чиновник з питань оборони із середньої країни під час приватного брифінгу. – Франція вже досить давно послідовно дотримується цієї позиції, Німеччина також відіграє важливу роль. Завжди корисно, коли вони показують приклад".

Європейський дипломат з Парижа підтримав заклик до французького лідерства – тобто, що Макрон повинен взяти на себе  ініціативу щодо європейської оборони. Інший європейський чиновник сказав, що Франція може стати "політичним і військовим центром", додавши, що Париж готовий очолити разом з іншими столицями, такими як Лондон, Берлін, Рим і Варшава.

Від початку війни в Україні у 2022 році Париж переорієнтувався на Європу і знову інвестував у НАТО. Протягом десятиліть Париж нехтував альянсом, повернувшись до його інтегрованого військового командування лише у 2009 році, і зосереджувався переважно на віддалених регіонах, таких як африканський Сахель, звідки французькі військові зрештою були змушені вийти після серії державних переворотів. 

Зараз Франція очолює багатонаціональну бойову групу НАТО в Румунії, посилила свою військову присутність в Естонії і веде переговори про розгортання військ у Фінляндії. Для держав, що перебувають на передовій, присутність ядерної держави на їхній території залишається важливим фактором стримування Росії.

У першому випробуванні здатності Європи думати про власну безпеку без США Париж, який в іншому випадку відстає в плані військової допомоги Києву, разом з Лондоном створив так звану коаліцію охочих, щоб спланувати гарантії безпеки для післявоєнної України. Це значний крок у плануванні оборони під керівництвом Європи, і провідна роль Франції була позитивно сприйнята в європейських столицях. Однак багато хто з них все ще не бажають розгортати військові сили в Україні без підтримки США.

Хоча французька еліта передбачала настання цього моменту, не всі у Франції поділяють цю думку, принаймні поки що.
На впливовому зібранні, яке щорічно проводиться в Парижі, цьогорічному Конгресі мерів Франції, Мандон закликав місцевих виборних чиновників підготувати своїх виборців до можливої війни з Росією в найближчі роки.

Стоячи на білій круглій платформі перед прапорами Франції та ЄС, він попередив їх, що Франція перебуває в небезпеці, якщо не буде готова до жертв.  Приблизно через 24 години це було єдиною темою для обговорення в країні.

Як ультраправі, так і ультраліві партії звинуватили Мандона в підбурюванні до війни та перевищенні повноважень. Вони стверджували, що він не має права говорити з мерами, його робота полягає в тому, щоб виконувати політичні накази. Навіть у таборі Емманюеля Макрона законодавці приватно визнали, що формулювання генерала було недоречним, навіть якщо його повідомлення було правильним. Зрештою, французький президент публічно підтримав його.

Момент, коли Франція має продемонструвати своє лідерство, настає у складний для європейського гіганта час.

Невдале рішення Макрона про проведення дострокових виборів у 2024 році втягнуло країну в політичну кризу, яка досі не вирішена, а ультраправий, скептично налаштований до НАТО та ЄС Національний фронт набирає силу і може прийти до влади вже у 2027 році.

"Інтелектуально ми готові зрозуміти, що відбувається з перенесенням тягаря, але насправді не маємо засобів, щоб вести за собою на європейському рівні", – зауважив Тененбаум.

Навіть попри те, що Макрон пообіцяв збільшити видатки на оборону, дуже малоймовірно, що роздроблена Національна асамблея Франції ухвалить бюджет на 2026 рік до 31 грудня.

З моменту дострокових виборів Макрона в 2024 році європейські посольства в Парижі стежать за політичною ситуацією у Франції, як за молоком на плиті, особливо напередодні президентських виборів 2027 року, де ультраправий Національний фронт наразі лідирує в опитуваннях. Хоча Німеччина і Велика Британія також можуть побачити прихід до влади націоналістів, їхні наступні загальні вибори заплановані не раніше 2029 року.

Європейські дипломати, які працюють у Парижі, в інтерв'ю Politico порівняли президентство лідерів Національного об'єднання Марін Ле Пен або Джордана Барделли з поверненням Трампа до Білого дому з точки зору змін у політиці безпеки та оборони Франції.

Вже наступного дня після того, як Макрон пообіцяв, що Франція приєднається до багатонаціональних сил для забезпечення миру в Україні, якщо буде підписано угоду з Росією, Барделла, лідер Національного об'єднання, підтвердив, що його партія виступає проти відправки французьких військ. Марін Ле Пен у вересні підтвердила, що покине інтегроване командування НАТО, якщо її оберуть президентом. Другий високопоставлений французький військовий чиновник применшив значення цієї обіцянки, стверджуючи, що французьке військове керівництво зможе переконати її в протилежному. 

Деякі європейські країни хочуть зробити якомога більше з Макроном зараз, передбачаючи можливу радикальну зміну політики в 2027 році. Інші стурбовані політичним майбутнім Франції, хвилюючись, як зміна керівництва може вплинути на зобов'язання Парижа.

За словами впливового французького законодавця, який працює над оборонною політикою, нещодавнє рішення Польщі укласти контракт на поставку підводних човнів зі Швецією, а не з Францією, частково було обумовлено занепокоєнням Варшави щодо політичного майбутнього Франції.

Такі країни, як Румунія, продовжують розглядати Францію як важливого гаранта безпеки і радо прийняли б додаткові війська, щоб компенсувати відхід американських солдатів. Але чиновники з цієї південно-східної європейської країни знають, що участь Парижа може мати термін дії. 

В умовах невизначеності французька армія продовжуватиме намагатися зміцнити свої ряди та залучати молодих людей, таких як Шарлотта. Вона все ще вирішує, чи дійсно хоче вступити до армії, і незалежно від того, хто буде обраний президентом у 2027 році, геополітична ситуація навряд чи покращиться. 

Путін заявляє, що досягне своїх цілей в Україні силою

фото: стопкадр з відео преслужби Кремля

Путін заявляє, що Росія досягне своїх цілей щодо України силою, якщо Київ не захоче миру, пише Reuters.

Путін заявив, що Україна не поспішає до миру і якщо вона не хоче вирішувати конфлікт мирним шляхом, Москва досягне всіх своїх цілей силою.

Ця заява пролунала після масштабного удару російських безпілотників і ракет, що змусило президента України Володимира Зеленського заявити, що Росія демонструє своє бажання продовжувати війну, тоді як Київ прагне миру.

Зеленський має зустрітися з президентом США Дональдом Трампом у Флориді в неділю, щоб знайти рішення для війни, яку Путін розпочав майже чотири роки тому, вторгнувшись на територію меншого сусіда Росії.

Білий дім не відразу відповів на запит про коментар щодо висловлювань Путіна. Російські командири повідомили Путіну під час інспекційного візиту, що війська Москви захопили міста Мирний, Родинське та Артемівськ у східному регіоні України Донецьку, а також Гуляйполе та Степногірськ у Запорізькій області, повідомив Кремль у месенджері Telegram.

Українські військові відкинули твердження Росії про Гуляйполе і Мирноград як неправдиві. Ситуація в обох місцях залишається "складною", але "оборонні операції" українських військ тривають, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України в заяві в соціальних мережах.