Війни в Україні та Ірані є схожими, а ЄС шукає, кого б послати на переговори з Путіним. Акценти світових ЗМІ 27 травня

Про це і не тільки писали світові ЗМІ 27 травня.

В України є "карти" на які має зважати як Путін, так і Трамп

Трамп на зустрічі з Путіним, фото: YouTube

У New York Times написали, що війни в Україні та Ірані є схожими, адже такі аспекти, як безпілотники та дипломатія, показують, що війни "перетинаються на полі бою та в глобальних об'єднаннях, надаючи модель для майбутніх конфліктів". 

Американські журналісти відзначають, що окопна війна з важкою артилерією в Україні у 2022 році суттєво відрізнялася від повітряно-морського конфлікту, що почався після удару США та Ізраїлю по Ірану. Однак уже за три місяці між цими війнами виявилися разючі паралелі. Бо в обох випадках потужніша армія не змогла швидко перемогти слабшого супротивника. Володимир Путін розраховував на швидку операцію понад чотири роки тому, а Дональд Трамп обіцяв, що "невелика екскурсія" проти Ірану, яка розпочалася 28 лютого, триватиме 4–5 тижнів. Обидва лідери переоцінили свої можливості.

"Зарозумілість обох сторін призвела до невиправданих очікувань", - зазначає експертка з Ірану та Росії Ніколь Граєвскі з Sciences Po.

Також обидва конфлікти показали ефективність асиметричної війни. Іран активно застосовував дрони-камікадзе, балістичні ракети, морські міни та швидкісні катери, щоб перекривати Ормузьку протоку. Україна, своєю чергою, завдавала ударів по російських нафтобазах, вбивала високопосадовців у Москві та за допомогою морських дронів суттєво послабила Чорноморський флот.

Експерти підкреслюють, що саме інновації та технології (дешеві дрони, системи ШІ, оптоволоконні дрони, багатошарові системи наведення) "демократизують" точність на полі бою, роблячи її доступною навіть для менш потужних держав.

Також у New York Times зазначають, що Іран постачав Росії дрони "шахеди" з 2022 році, а згодом сам застосовував їх проти країн Перської затоки. У відповідь Росія, ймовірно, допомагає Ірану деталями для дронів, технологіями РЕБ та обходом GPS. Зафіксовано випадки використання російського обладнання в іранських дронах.

Важливо, що війна з Іраном відволікла увагу США від України, ускладнила постачання енергоносіїв і загострила відносини між адміністрацією Трампа та Європою. Водночас вона несподівано відкрила для України нові можливості: Київ уклав угоди про безпеку та співпрацю з Катаром, Саудівською Аравією та ОАЕ, обмінюючи технології дронів на дипломатичну підтримку, ППО та енергетичні угоди. Хоча Європа залишається головним донором для України, подальша її підтримка залежатиме від стабільності на Близькому Сході, оскільки криза в Ормузькій протоці загрожує європейським економікам. Загалом обидві війни демонструють, як сучасні технології нівелюють традиційну перевагу в силі та змушують переосмислювати характер майбутніх конфліктів, вважають американські журналісти.

Тим часом New York Post висловив думку, що Україна тепер має "карти", тому США повинні змусити Путіна піти на поступки. 

"Хоча Україна навряд чи поверне собі значну частину своєї території, та російські здобутки стають дедалі повільнішими та дорожчими. А тактичні та технологічні інноваційні переваги України роблять довгостроковий успіх Росії малоймовірним. … хоча українці можуть змиритися з тим, що вже окуповані землі залишаться під фактичним контролем Росії, Київ не поступиться територією, яку Росія не може захопити", - пишуть у виданні. 

Хто з ЄС може представляти Україну на переговорах з РФ

Александер Стубб і Володимир Зеленський, фото: president.gov.ua

У BBC роздумували над тим, чи може ЄС знайти посередника для посередництва у припиненні війни в Україні? Адже зараз Україна закликає Європейський Союз активніше долучитися до переговорів щодо припинення війни з Росією. Це питання стане одним з головних на неформальній зустрічі міністрів закордонних справ ЄС на Кіпрі. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив BBC, що Київ хоче "нової динаміки" та переходу до нового формату переговорів з активнішою участю Європи.

Серед можливих кандидатур на посаду спецпосланника обговорюють Ангелу Меркель та Маріо Драгі, хоча жодних офіційних підтверджень немає. Президент Фінляндії Александер Стубб зазначив, що міг би розглянути таку пропозицію, але лише після припинення вогню. Водночас Москва заявляє, що готова говорити з ЄС, але лише за умови, що посланник "не поширюватиме бруд" про Росію. Як варіант вона запропонувала Герхарда Шредера, що було відразу відхилено ЄС.

А у Politico написали, що "головний переговірник Зеленського" вирушив до Берліна на переговори з Німеччиною, Францією та Великою Британією. Зустріч Рустема Умерова з радниками з національної безпеки відбувається "на тлі ескалації російських загроз Києву та напруженості навколо заявки України на членство в ЄС".

Чеська  "снарядна ініціатива"  стикається з браком фінанснування

Український артилерист несе 155-мм снаряд для стрільби з гаубиці по російських позиціях, фото: gettyimages

У Reuters відзначили, що чеська "снарядна ініціатива" цього року змогла залучити менше фінансування і, відповідно, укласти менше контрактів, ніж минулого року. Наразі, 500 000 снарядів поставлено цього року і залучено фінансування на суму менше 1 мільярда євро, що дозволить до кінця року вийти на позначку у 1 млн снарядів. Натомість минулого року поставки склали близько 1,8 мільйона снарядів.

"Кількість країн-донорів зменшилася вдвічі до дев'яти з моменту вступу на посаду нового прем'єр-міністр Чехії Андрея Бабіш", - відзначають у виданні.

Однак сума допомоги і, відповідно, кількість снарядів можуть зрости, якщо більше донорів нададуть фінансування, або якщо Україна використає кошти з кредиту ЄС для Києва у розмірі 90 мільярдів євро.

Але тут є проблема. Як відзначає Reuters, Україні не вдалося пройти ключове голосування щодо податку на посилки перед візитом МВФ до Києва. 

"Це питання виявилося делікатним для України, оскільки деякі парламентарі побоюються, що це ще більше підвищить вартість життя для людей, які вже постраждали від понад чотирьох років війни. Інші стверджують, що це допоможе вітчизняним виробникам, допомагаючи скоротити споживчий імпорт. Очікується, що моніторингова місія МВФ прибуде до Києва в середу для проведення першого огляду програми кредитування України на суму 8,1 мільярда доларів, схваленої в лютому", - пишуть журналісти.

Читайте також: Москва просить, Пекін вирішує: який головний підсумок візиту Путіна до Сі. Пояснюємо