Трамп заявив про рух великої американської флотилії в бік Ірану

Про це американський лідер сказав журналістам на борту свого президентського літака, повідомляє Суспільне.

"У нас багато кораблів, що рухаються в тому напрямку, про всяк випадок. Велика флотилія йде в тому напрямку, і ми побачимо, що станеться. Великі сили. У нас великі сили, що йдуть до Ірану", - зазначив Трамп.

Він додав, що хотів би уникнути конфлікту, але США уважно стежать за діями Ірану.

Трамп також відмітив, що домігся того, щоб Іран скасував страту 837 людей. За його словами, більшість із них – молоді чоловіки, яких мали повісити. Американський лідер заявив, що попередив іранську владу: якщо страти відбудуться, США завдадуть удару, який перевершить попередній удар по ядерних об'єктах.

"За годину до того, як це мало статися, вони скасували це. І вони дійсно сказали, що скасували, а не відклали", - додав президент США.

Окрм цього, Дональд Трамп підтвердив намір запровадити 25-відсоткове мито для компаній, які ведуть бізнес з Іраном. На запитання журналістів про терміни він відповів: "Дуже скоро".

Зимові протести в Ірані. Основні факти

Вуличні демонстрації спалахнули в Ірані перед Новим роком, 28 грудня 2025 року, коли різко обвалився курс національної валюти ріала і, як наслідок, підстрибнули ціни, а торговці у Тегерані зачинили свої крамниці. Замість діалогу влада пішла на придушення протестів, що породила наймасовіший та найрадикальніший від початку XXI ст. протестний рух всередині країни.

Економіка Ісламської Республіки Іран перебуває під санкціями у зв'язку з підтримкою російського диктатора Володимира Путіна, ліванської "Хезболли", єменських хуситів та інших терористичних сил та організацій. Окрім того, країна відмежована від решти світу суворими законами на основі ортодоксального шиїзму.

В країні виключено інтернет й діє жорстка цензура, тому дізнатися кількість загиблих - а вони вже в певній кількості є з обох сторін протистояння - наразі неможливо.

Правозахисники та опозиційні ЗМІ вважають, що за перші два тижні протестів у Ірані загинули щонайменше 2 тис. цивільних. 

Доступними технічними засобами протестні маси іранців надихає та спрямовує спадковий принц Реза Пахлаві, який нині мешкає у США. Нинішній диктаторський режим ісламських фундаменталістів прийшов до влади 1979 року, коли батька Рези Пахлаві скинули з престолу. Після того країна відмовилася від прозахідного світського політичного курсу, ліберальних реформ та сучасного європейського погляду на жінок, зовнішній вигляд, поведінку, суспільну мораль тощо.

Теперешній іранський президент Масуд Пезешкіан, за оцінкою політологів, є суто формальним керівником держави. Реальна влада там належить так званому верховному лідеру, 86-річному ісламському теологу Алі Хаменеї, який безперервно править Іраном з 1989 року, тобто вже 37 років. Хаменеї за СРСР навчався у Московському інституті дружби народів ім. Патріса Лумумби, де КПРС та КДБ готували закордонних агентів впливу.

11 січня Масуд Пезешкіан оголосив про нібито готовність до обговорення економічних проблем країни й закликав іранців не підтримувати акції протестів, за якими, на його думку, стоять зовнішні сили.

Натомість спадковий принц Реза Пахлаві звернувся до нації та висловив переконання, що Іран перебуває на порозі звільнення від Ісламської Республіки.

13 січня президент США Дональд Трамп заявив, що будь-яка країна, яка веде бізнес з Іраном, може зіткнутися з 25-відсотковим митом на торгівлю зі Сполученими Штатами.

У відповідь Іран закликав американську адміністрацію до перемовин.

14 січня США рекомендували частині свого військового персоналу залишити американську авіабазу Аль-Удейд у Катарі на тлі напруженості в регіоні.

15 січня президент США Дональд Трамп повідомив, що, за його даними, в Ірані припинилися вбивства протестувальників, а заплановані страти затриманих скасовано.

Вже 17 січня іранський диктатор Алі Хаменеї, який називає себе верховним лідером країни, виступив із заявою щодо придушення протестної активності в країні та погрозами на адресу американського президента Дональда Трампа.