Зенон Позняк: для початку Тихановський має перейти на білоруську мову

Про це Позняк заявив в інтерв'ю телеканалу Belsat.

"П'ять років сидячи, можна було до білоруської мови звернутися. Нині триває війна "русского міра". Рашизм – це страшніше за фашизм. Рашизм робить ставку на російську мову. І тому це є політика. Нерозуміння цих питань на побутовому рівні є можливим, але якщо ти пішов у політику, такі речі треба розуміти. Якщо ви цього не розумієте, то ви залишилися в "русском мірє", - звернувся Позняк до Тихановського.

Тихановський, нагадаємо, має вищу філологічну освіту. І вже на волі пообіцяв покращити свою білоруську мову, якою він не володіє належним чином, через що всі інтерв'ю - як емігрантським білоруським медіа, так і іноземним - дає російською.

Читайте також: "Я - вогонь". Тихановський хоче об'єднати білоруську опозицію й зустрітися з воїнами-добровольцями та Зеленським

Також Позняк основними завданнями білоруської еміграції вважає, по-перше, збереження власної національної та культурної ідентичності ("альтернативної Білорусі"), а по-друге, розширення участі білоруських добровольців у бойових діях проти РФ, адже шлях до падіння влади Лукашенка, як він вважає, лежить через військову поразку Путіна у війні проти України.

Протестні акції чи публічні кампанії Позняк наразі оцінює як неефективні у протидії режиму Лукашенка. Тому, на його думку, активності Тихановського вистачить на "місяць-півтора". 

Хто такий Зенон Позняк

Вважається "батьком" сучасного білоруського націоналізму.

Переслідувався за СРСР - йому не давали навчатися, працювати, перешкоджали науковій діяльності.

Як професійний краєзнавець та археолог у 1988 році першим публічно привернув увагу до масових жертв сталінських розстрілів в урочищі Куропати на околиці Мінська. Далі став співорганізатором національно-визвольних процесів, що призвели до виходу Білорусі зі складу Радянського Союзу.

Читайте також: Російську мову чекає доля мертвої латини, - Зенон Позняк

Приймав участь у президентських виборах 1994 року, на яких здобув третє місце. Лукашенко ж тоді очолив країну.

Мешкає у США з 1996 року.

Прихильники Позняка виділяють його принциповість та послідовність, ідейні і політичні противники (навіть у білоруському патріотичному середовищі) вважають надто жорстким та догматичним.

Що ще білоруси радять Тихановському

Опозиціонер і підприємець Олександр Книрович рекомендує Сергію Тихановському спілкуватися з американськими республіканськими медіа: "Сьогодні ключ від білоруських в'язниць лежить там".

Історик Олександр Пашкевич закликає політика зосередитися на системній праці та позбутися ейфорії.

"Оскільки нинішня ситуація така, що силою нічого не отримаєш, в еміграції цінується передусім важка та системна інституційна праця. А намагатися підіймати когось у Білорусі за нинішньої бетонізації всього простору не лише безперспективно, а й загалом шкідливо", - мовиться у листі Пашкевича до Тихановського.

Публіцист і блогер Стась Карпов просить Тихановського "поводитися як лідер". 

"Тобто любити цих людей. Розуміти цих людей. І для початку навчитися поважати цих людей не як кормову базу, а як тих, хто розділяє з вами долю цієї країни, яка для деяких усе ще є "страна для жизни", але ні для кого не є країною для життя. Коротше кажучи. Це новий світ. Це новий, сумний світ, у якому ви не знаєте білорусів, а вони не знають вас. Давайте спочатку познайомимося, а потім посваримося", - йдеться у зверненні публіциста до Тихановського.

 До ув'язнення політпроєкт Тихановського мав російськомовну назву "Страна для жизни". Нині ж таку назву має його авторський ютуб-канал, який він знову почав вести.

Наміри Тихановського

Натомість сам Сергій Тихановський готує, як він висловився, кілька "ударів" по режиму Лукашенка та його пропаганді. Його програма-мінімум - звільнення  всіх політв'язнів, програма-максимум - повалення проросійського режиму. Причому в часі це все, як заявляє Тихановський, повинно зайняти "місяці".

На перший такий "удар" Тихановський попросив задонатити йому 200 тисяч євро, але після того, як прийшла лише 1 тисяча євро, звинуватив білорусів у тому, що вони йому нібито не довіряють.

Президентом Тихановський, ані він, ані його дружина Світлана Тихановська, за його власними запевненнями, ставати наміру не мають і, як він стверджує після звільнення, у випадку проведення вільних демократичних виборів без Лукашенка, охоче проголосував би за одного з трьох нинішніх найбільш відомих політв'язнів: за центриста Віктора Бабарико, за соціал-демократа Миколу Статкевича чи за націонал-демократа Павла Северинця.