Відповідний законопроєкт було зареєстровано в Раді 25 березня.
Нині він перебуває на розгляді Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики.
У пояснювальній записці вказується, що Telegram не блокує незаконний контент, який може становити загрозу нацбезпеці.
"Додатковим аргументом для запровадження регулювання є те, що, наприклад, платформа Telegram може бути пов’язана з державою-агресором, про що відкрито заявлялось і президентом Російської Федерації, російським регулятором інтернету Роскомнадзором та іншими офіційними особами", - сказано в документі.
Зазначається, що ухвалення законопроєкту сприятиме забезпеченню реалізації прав на свободу вираження поглядів, захисту національних інтересів України та прав користувачів медіасервісів.
Минулого тижня Княжицький написав у Facebook, що має намір зареєструвати в Раді законопроєкт про регулювання Telegram.
"Проблема Telegram – це не зовсім проблема медіа. Проблема його в тому, що це російська мережа, яка, одначе, активно просувається українською владою як основне джерело інформації для українців. І виходить зовсім дивна ситуація: з одного боку Генштаб ЗСУ прямо каже, що треба припинити використовувати російські мережі типу Telegram, а СБУ, МВС, РНБО та інші органи роблять спільну заяву про використання Telegram російськими спецслужбами. Але з іншого - ці самі органи використовують цей самий Telegram як офіційне джерело інформації для українців", - пояснив нардеп.
За його словами, за два роки великої війни Telegram замінив телемарафон і став основною платформою, з якої люди черпають інформацію.
"Ні, ми не пропонуємо заблокувати Telegram. Якщо влада захоче, вона може спробувати це зробити аналогічним чином, як було зроблено з іншими російськими мережами типу Яндекса з Однокласниками. По суті, йдеться про те, щоб запровадити для сервісів, через які поширюється масова інформація (Telegram лише один із них), приблизно таке саме регулювання, яке встановлено законодавством для платформ типу YouTube", - висловився Княжицький.
Він зазначив, що Telegram і подібні платформи повинні:
При цьому, якщо структура власності або джерела фінансування платформи будуть визнані непрозорими, дана платформа не може використовуватись держорганами та фінансовими структурами, які обробляють персональні дані українців, переконаний Княжицький.
"Такі платформи та пов’язані з ними сервіси не зможуть встановлюватись на будь-яких пристроях, які використовуються для службових цілей. Це відповідає практиці, яка вже зараз існує у Швейцарії та деяких країнах ЄС", - написав нардеп.
"Наприклад, у Норвегії службовцям заборонено використовувати Telegram на службових пристроях з березня 2023 року приблизно з тих самих причин", - додав він
При цьому обмеження та заборони щодо використання платформ із непрозорою власністю не мають застосовуватися до Сил безпеки й оборони через специфіку їхньої роботи.
"Вірніше, можуть застосовуватись, якщо це буде встановлено постановою уряду", - уточнив нардеп.