Теракт РФ з руйнування Каховської ГЕС позначиться на інфляції

Економічна ситуація

За даними Держстату,  зростання сезонно скоригованого реального ВВП в І кв. 2023 р. порівняно із 4-м кварталом 2022 р. склало 2.4%. З одного боку, це свідчить про поступову адаптацію української економіки до складних умов воєнного часу, але скорочення ВВП в річному вимірі на 10.5%, що хоча й виявилося нижчим за очікування Мінекономіки (-14.1%), свідчить про те, що економічна продовжує потребувати активної підтримки з боку держави.

Негативними чинниками залишаються постійна невизначеність щодо функціонування зернового коридору та обмежувальні заходи з боку сусідніх країн. Наприклад, на минулому тижні Європейський Союз ухвалив рішення продовжити заборону на імпорт окремих видів сільськогосподарської продукції з України для п’яти членів ЄС (Болгарії, Угорщині, Польщі, Румунії та Словаччині) до 15 вересня. Хоча Європейська Комісія пообіцяла поступово (до 15 вересня) скасувати такі обмеження, це може створити додаткові труднощі для вивезення українського зерна з країни після збирання цьогорічного врожаю. Також тривалий негативний вплив на економічну активність матиме терористичний акт РФ з руйнування Каховської ГЕС. Це матиме як короткострокові наслідки для інфляції через зменшення пропозиції фруктів та овочів з південних регіонів, так і обмежить виробничий потенціал промислових підприємств, що активно використовували воду з Каховського водосховища для технологічних потреб, в середньостроковій перспективі.

Тривалий негативний вплив на економічну активність матиме терористичний акт РФ з руйнування Каховської ГЕС

Читайте також: Уряд визначився з пріоритетами розвитку України

Бюджетна сфера

Під час чергового аукціону з розміщення державних цінних паперів, який відбувся 13.06.2023, Міністерство фінансів залучило для фінансування державного бюджету 2,5 млрд гривень на строки від 1 до 3 років за ставками від 18,4% до 19,75% (дохідність на рівні попереднього аукціону). Попит на бенчмарк-ОВДП із погашенням у лютому 2026 р. був незначним (0,6% від виставленого обсягу на продаж). Зважаючи на те, що переважна частка коштів була залучена за ОВДП із коротшими строками, середньозважений рівень дохідності нових гривневих запозичень становив 18,95%.

Валютний ринок

Помітне збільшення пропозиції іноземної валюти на МВРУ з боку клієнтів банків на тлі сталого попиту на неї минулого тижня обумовило скорочення чистого продажу іноземної валюти Національним банком з метою збалансування ринку до 258 млн доларів США (порівняно із 457 млн доларів США тижнем раніше).

Обсяг міжнародних резервів України залишається достатнім для задоволення потреб країни в іноземній валюті та підтримки стабільності на валютному ринку

Обсяг міжнародних резервів України залишається достатнім для задоволення потреб країни в іноземній валюті та підтримки стабільності на валютному ринку. Станом на 1 червня 2023 року міжнародні резерви України за попередніми даними Національного банку становили 37,3 млрд дол. США, збільшившись за місяць на 4%.

Фінансовий сектор

За даними Національного банку, показники адекватності капіталу банків за результатами травня збільшилися до 22,80% для регулятивного (у квітні – 20,95%) та 14,25% - для основного капіталу банків (у квітні – 13,4%). Відповідні значення перевищують мінімальні нормативні вимоги (10% та 7% відповідно) та виступають запобіжником щодо негативного впливу воєнних дій на платоспроможність банківської системи.

Читайте також: Як залучити інвестора під час війни та забезпечити його захист

Достатність капіталу банків створює можливості для розвитку банківського кредитування, яке наразі знизилося до рівня середини 2021 р. Так, за оперативними даними Національного банку обсяг кредитів, наданих банками корпоративному сектору, у травні скоротився на 1,4% (у тому числі в гривні – на 0,8%, в іноземній валюті – на 2,6%). Водночас кредитування домогосподарств у березні збільшилося порівняно з попереднім місяцем на 1,2% коштом гривневих кредитів.

Натомість фондування банків коштом гривневих депозитів продовжувало зростати. Зокрема, залишки на гривневих рахунках корпорацій у травні зросли на 4,3%, населення – на 2,0%. Ставки за новими гривневими депозитами у травні зросли на 0,3 в. п. для бізнесу та 0,6 в. п. для населення. Співвідношення кредитів та депозитної бази банків продовжує перебувати на низхідному тренді та потребує вжиття заходів із підвищення ефективності кредитної підтримки економіки.

Фондування банків коштом гривневих депозитів продовжувало зростати. Зокрема, залишки на гривневих рахунках корпорацій у травні зросли на 4,3%, населення – на 2,0%. Ставки за новими гривневими депозитами у травні зросли на 0,3 в. п. для бізнесу та 0,6 в. п. для населення

При цьому, обсяг ліквідності банківського сектору (у формі залишків на коррахунках та у депозитних сертифікатах НБУ) збільшився до понад 640 млрд грн, з яких близько 2/3 – у депозитних сертифікатах НБУ. Основним чинником підтримки високого рівня банківської ліквідності виступали витрати з Єдиного казначейського рахунку Уряду, тоді як інтервенції Національного банку з продажу іноземної валюти та відплив готівки у позабанківський обіг зменшували обсяг вільної ліквідності в банківській системі. Надлишок ліквідності, своєю чергою, визначає низький попит банків на кредити рефінансування та утримання ринкових ставок на рівні нижньої межі ставок за операціями НБУ (20%).

Читайте також: В умовах воєнного часу держава перезапустить програму іпотечного кредитування

На умовах програми "Доступні кредити 5-7-9%" минулого тижня банками було видано 440 пільгових кредитів на загальну суму 2,3 млрд грн, з яких близько половини – державними банками. Загальна кількість виданих кредитів з початку широкомасштабних воєнних дій на території України за програмою досягла 28,6 тисячі на загальну суму 115,5 млрд гривень. З огляду на пріоритетність цілей воєнного часу левову частку кредитів було видано банками на підтримку с/г виробництва та антивоєнні цілі. Найчастіше за програмою кредитувалися підприємства, що працюють у сферах сільського господарства, торгівлі та виробництва, а також промислової переробки.

Спеціально для Еспресо.

Про автора: Богдан Данилишин, професор Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, ексголова Ради НБУ.