З лютого США передали нам допомоги на $10 млрд. Нагадаю, що $1 млрд – сума витрат, яка виділялась у кращі часи на рік для переозброєння ЗСУ. У новому пакеті допомоги боєприпаси для систем HIMARS, протилокаційні системи HARM, які ми використовуємо з винищувачів МіГ-29. Це відповідь на те, з яких літаків ми крошимо російську систему ППО. Також нам передаються гаубиці, боєприпаси до них, гранатомети Carl Gustaf, Javelin.
Я виокремлю щонайменше три зразки цікавих озброєнь, які ми отримаємо вперше.
Насамперед це безпілотні комплекси ScanEagle. Ці БПЛА спроможні здійснювати польоти на 150 км, важать 15 кг і спроможні перебувати у повітрі 24 години. Це комплекси, які ми будемо скеровувати для потреб артилерії, бо вони спроможні здійснювати розвідку вдень і вночі. Це системи, які потрібні нашим артилерійським бригадам, тому що з огляду на активний характер бойових дій укомплектованість БПЛА в різних бригадах складає від 20 до 50%. Ми їх втрачаємо від вогню та під впливом російських РЕБ. Надходження цих систем дійсно посилить можливості нашої артилерії й це показник для підвищення ефективності засобів враження. Це один із БПЛА, які можуть перебувати у повітрі майже добу. Такі системи виготовляють лише 5 компаній у світі, тому у будь-якому разі цей зразок нам абсолютно потрібний.
Другий несподіваний зразок озброєння в цьому пакеті – це протитанкові комплекси TOW, які є одними із найвідомішими у світі. Ми маємо десь 1500 таких систем. Вони були створені ще в 1970-х роках, мають різні модифікації та спроможні знищувати цілі противника на дальності від 3,5 км до 4,5 км. Це комплекс другого покоління, який керується через дроти, що дозволяють стабільно наводити цю ракету в ціль. Він достатньо важкий – 70 кг, перетягувати його важко. Отримання такої системи потребує додаткових платформ для використання. Це автомобілі або БМП Bradley. Цей сектор озброєнь нам необхідний для посилення протитанкової оборони внаслідок використання Javelin, TOW та інших зразків. З іншого боку, цю передачу техніки можна пояснити тим, що, ймовірно, вичерпуються запаси комплексів "Стугна" українського виробництва. І пропозиція США щодо TOW відповідає цій потребі.
Третій зразок, який не стосується пакету американської допомоги. Це звернення України до Німеччини. Йдеться про замовлення 225 підкаліберних керованих снарядів Vulcano, які розроблені та виготовляються компанією з Італії. ЦІ боєприпаси вважаються одними із найсучасніших у світі. Вони використовуються для 155-мм гармат. Боєприпаси спроможні вражати цілі на відстані у 70 км. Вони можуть бути керованими в залежності від модифікації й забезпечують влучання у ціль майже з першого пострілу. Вони надзвичайно коштовні. Те, що українська армія вирішила їх закупити означає те, що ми хочемо перейти від кількісних показників у використанні артилерії до якісних можливостей. Вирішено, що ці закупки будуть зроблені коштом уряду Німеччини, а також фондів ЄС. Саме Німеччина стає партнером у постачанні цих боєприпасів. Вони насамперед будуть використовуватися з Panzerhaubitze 2000, які є найкращими системами в калібрі 155 мм. Саме ці системи продовжують проходити вдосконалення з огляду на інтенсивне використання в Україні.
Чому ми так детально говоримо про нову зброю для ЗСУ? Ідеться про оцінку перспектив ведення бойових дій між арміями України та РФ. Зброя – це важлива складова балансу чи дисбалансу у можливостях армій двох країн. Як приклад, армія Росія має величезні запаси зброї, але їй доводиться залізати в запаси, оскільки вона вже використала свої найпотужніші зразки. У загальній вогневій потужності: артилерії, авіації, ракетах, Росія зберігає перевагу, хоча й не таку суттєву, з якої вона починала. Ворогу бракує мотивованого персоналу. В Україні ситуація є принципово іншою – нам не вистачає кількості озброєнь, але ми намагаємося вести бойові дії за допомогою більш сучасних та ефективних підходів до використання технологічних зразків від наших партнерів.